Моя улюблена казка - це притча про блудного сина, в якій нам розповідають про покаяння і прощення, які дуже важливі для християнина і звучить вона так:
У чоловіка одного було два сини; І молодший із них сказав батькові: Отче, дай мені наступну частину маєтку. І батько поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, пішов до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. Коли ж він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати і пішов, пристав до одного з мешканців тієї землі, а той послав його на поля свої пасти свиней; І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками [5], які їли свині, але ніхто не давав йому. Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів хліба аж надмір, а я отут з голоду гину встану, піду до батька мого і скажу йому: Отче, я згрішив проти неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх. Встав і пішов до батька свого. І коли він був ще далеко, побачив його батько його і зглянувся; і побіг він, і кинувсь на шию і цілував його. Син же сказав йому: Отче, я згрішив проти неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм. А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу і одягніть його, і дайте перстень на руку йому, а сандалі на ноги; Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти! бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся. І почали веселитися. А син старший його був на полі; І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці І покликав одного із слуг, запитав: що це таке? Він сказав йому: брат твій прийшов, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв. І розгнівався той і не хотів увійти. Батько ж його й став просити його. Але він сказав у відповідь батькові: ось, я стільки років служу тобі і ніколи наказу твого не, але ти ніколи не дав мені й козеняти, щоб мені повеселитися з друзями моїми; Коли ж син твій, що проїв маєток із блудницями, прийшов, ти заколов для нього годоване теля. Він же сказав йому: Сину мій, ти завжди зі мною, і все моє то твоє! а про те треба було радіти і веселитися, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся.
Ця притча вчить нас про двох чеснотах - покаянні і прощення. Всі ми в своєму житті оступається, робимо помилки, часом навіть не усвідомлюючи їх. Як часто ми просимо вибачення у інших або прощаємо самі? Я вважаю, що якщо людина визнає свою провину і щиро попросить вибачення, його потрібно обов'язково пробачити. Не варто обтяжувати своє серце образами. Адже так жити набагато легше і приємніше.
Всё просто.
Объяснение:
Моя улюблена казка - це притча про блудного сина, в якій нам розповідають про покаяння і прощення, які дуже важливі для християнина і звучить вона так:
У чоловіка одного було два сини; І молодший із них сказав батькові: Отче, дай мені наступну частину маєтку. І батько поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, пішов до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. Коли ж він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати і пішов, пристав до одного з мешканців тієї землі, а той послав його на поля свої пасти свиней; І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками [5], які їли свині, але ніхто не давав йому. Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів хліба аж надмір, а я отут з голоду гину встану, піду до батька мого і скажу йому: Отче, я згрішив проти неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх. Встав і пішов до батька свого. І коли він був ще далеко, побачив його батько його і зглянувся; і побіг він, і кинувсь на шию і цілував його. Син же сказав йому: Отче, я згрішив проти неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм. А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу і одягніть його, і дайте перстень на руку йому, а сандалі на ноги; Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти! бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся. І почали веселитися. А син старший його був на полі; І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці І покликав одного із слуг, запитав: що це таке? Він сказав йому: брат твій прийшов, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв. І розгнівався той і не хотів увійти. Батько ж його й став просити його. Але він сказав у відповідь батькові: ось, я стільки років служу тобі і ніколи наказу твого не, але ти ніколи не дав мені й козеняти, щоб мені повеселитися з друзями моїми; Коли ж син твій, що проїв маєток із блудницями, прийшов, ти заколов для нього годоване теля. Він же сказав йому: Сину мій, ти завжди зі мною, і все моє то твоє! а про те треба було радіти і веселитися, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся.
Ця притча вчить нас про двох чеснотах - покаянні і прощення. Всі ми в своєму житті оступається, робимо помилки, часом навіть не усвідомлюючи їх. Як часто ми просимо вибачення у інших або прощаємо самі? Я вважаю, що якщо людина визнає свою провину і щиро попросить вибачення, його потрібно обов'язково пробачити. Не варто обтяжувати своє серце образами. Адже так жити набагато легше і приємніше.