В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
kirill46712
kirill46712
27.02.2020 10:37 •  Другие предметы

Слова русизмы в латинском,греческом,тюрском языках

Показать ответ
Ответ:
ks441934
ks441934
02.07.2022 19:07

Ходьба належить до видів активного пересування за рахунок роботи задіяного в ній рухового апарату й здійснюється за до відштовхування від ґрунту.

Як фізична вправа ходьба має велике оздоровче значення. Під час тривалої ходьби активно працює велика кількість м'язів, у результаті чого посилюється діяльність серцево-судинної та дихальної систем, що позитивно впливає на роботу всіх органів і систем організму.

Ходьба належить до циклічних вправ і складається з повторення в певній послідовності одних і тих самих рухів, тому при аналізі техніки циклічних вправ достатньо розібрати один цикл, визначивши темп чи частоту повторень рухів.

Циклом у ходьбі вважається подвійний крок, протягом якого кожна частина тіла проходить всі фази руху. Природність застосування в повсякденному житті й циклічність рухів зумовлюють значну автоматичність і високу постійність основної структури ходьби.

Характерною ознакою ходьби є постійна наявність опорної фази, тобто постійного контакту з ґрунтом однієї або обох ніг.

За час подвійного кроку кожна нога перебуває в опорній і маховій

фазах. В опорній — нога підтримує тіло та відштовхується від ґрунту, після чого нога виноситься вперед — тобто виконує черговий крок. Тривалість періоду опору під час ходьби довша за тривалість періоду маху, чим і пояснюється наявність постійного опорного положення.

Спортивна ходьба. Особливості техніки спортивної ходьби зумовлені правилами змагань: контакт спортсмена із землею має бути постійним.

При звичайній ходьбі частота кроків досягає 200 разів на хвилину, виникає фаза польоту, й спортсмен переходить на біг. Задля уникнення цього вдаються до техніки спортивної ходьби: нога ставиться на ґрунт на п'ятку випрямленою й залишається прямою до моменту відриву її від землі. Під час перенесення ноги вперед вона згинається. Руки під час ходьби врівноважують тіло спортсмена, регулюючи темп пересування. При цьому вони зігнуті в ліктьових суглобах. Рухи руками виконуються вперед — всередину кистю до рівня ключиці й назад ліктем трохи назовні.

Характер роботи рук впливає також на довжину кроку, тобто на швидкість ходьби. Швидкість спортивної ходьби може досягати 12—14 км на годину, більше 180—210 кроків на хвилину; довжина кроків сягає 110—120 см, тоді як за звичайної ходьби ці показники значно нижчі, швидкість становить 5—6 км на годину, кількість кроків не перевищує 100—120 разів на хвилину, довжина кроків — 70—80 см.

Техніка спортивної ходьби  характеризується чергуванням напруження й розслаблення м'язів. Після енергійного відштовхування махова нога вільно виноситься вперед, вага тіла передається на опорну ногу, плечовий пояс розслаблений, але руки працюють енергійно. Голова й тіло тримаються в невимушеному природному положенні. Уміння ходити вільно, без зайвої напруги, оптимально поєднуючи довжину й частоту кроків,— найбільш важлива умова досконалої техніки спортивної ходьби.

Виконання техніки ходьби, за умов правильних постановки стопи, положення тулуба й голови, роботи рук і ритму дихання, є основою формування правильної постави та культури рухів.

Характеризуючи ходьбу як вправу, слід вказати на основні вправи з цього виду, які вивчаються на уроках. Учні повинні навчитись ходьби звичайним і стройовим кроком, швидкої ходьби на час і ходьби за різних умов, враховуючи особливості місцевості.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів передбачає включення вправ з ходьби до уроків із дітьми різних вікових груп починаючи з першого класу.

0,0(0 оценок)
Ответ:
mishankina1985
mishankina1985
10.05.2022 13:02

Нижегородское ополчение под руководством Кузьмы Минина и князя Дмитрия Михайловича Пожарского, освободившее в 1612 г. Москву от иноземных захватчиков, сыграло решающую роль в преодолении Смуты и восстановлении российской государственности. История ополчения по праву считается одной из наиболее ярких страниц истории Нижегородского края.

Благодаря инициативе нижегородцев удалось собрать военную силу, восстановить органы управления, изгнать захватчиков из столицы и создать благоприятные условия для победоносной борьбы, завершившейся установлением мира в 1619 г. Поэтому подвиг нижегородцев навеки остался в исторической памяти как образец патриотизма, воинской доблести и гражданской ответственности за судьбы России.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Другие предметы
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота