У другій половині дня на безхмарному небі з'явився клаптик синьої хмари. Залий сонцем степ відразу принишк, затаїв подих. Хмара швидко йшла і розросталась у темно-синій гірський хребет. Скоро вона закрила собою весь величезний простір неба. Раптом через цей хребет прокотилась вогняна тріщина і розколола його до чорної прірви. Десь почувся гуркіт грому, що наближався. Полями помчали табуни презлих вітрів. Все ближчими ставали звуки грози. Важка сіра хмара нависла над степом і спустила на нього свої мокрі паруси. З тихим дзвоном упали перші краплини, а потім чарівною музикою зашумів густий дощ. Вода вже блищала на розмитому шляху, а травневий дощ усе палав. Розквітла земля набиралася сили, прикрашалася зеленими шатами