Феномен русского монастыря и русского монашества является многоаспектным и далеко выходит за рамки одного только религиозного сознания и религиозного культа.
Общеизвестно, что монастыри являлись наряду с главным своим делом молитвы и духовного окормления верующих людей государевыми крепостями, культурными и образовательными центрами, образцовыми для своего времени школами ведения хозяйства, тюрьмами. Наиболее полно и последовательно выражая христианское учение русские монастыри в то же время делали это в национально-самобытной форме, породив феномен русского инока. Несомненно, преподобные Сергий Радонежский и Серафим Саровский в разные эпохи отразили народные представления об идеале праведной жизни.
Східні слов’яни на теренах України населяли Лісостеп і Полісся, де здавна розвивалися землеробство й скотарство. Цим заняттям сприяли помірний клімат, родючі ґрунти, трав’янисті луки й велика кількість річок. У лісостеповій частині України розвивалося орне землеробство. На Поліссі для збільшення площі орних земель вирубували й випалювали ділянки лісу. Такий б обробітку ґрунту називають підсікою (вогнево-підсічною системою землеробства). За давніших часів наші предки використовували орні ділянки землі доти, доки не вичерпувалася їхня родючість. У цьому суть перелогового землеробства. Згодом перейшли до двопілля, коли засівають одне поле, а інше лишають «відпочивати» - на пар.
Феномен русского монастыря и русского монашества является многоаспектным и далеко выходит за рамки одного только религиозного сознания и религиозного культа.
Общеизвестно, что монастыри являлись наряду с главным своим делом молитвы и духовного окормления верующих людей государевыми крепостями, культурными и образовательными центрами, образцовыми для своего времени школами ведения хозяйства, тюрьмами. Наиболее полно и последовательно выражая христианское учение русские монастыри в то же время делали это в национально-самобытной форме, породив феномен русского инока. Несомненно, преподобные Сергий Радонежский и Серафим Саровский в разные эпохи отразили народные представления об идеале праведной жизни.
Східні слов’яни на теренах України населяли Лісостеп і Полісся, де здавна розвивалися землеробство й скотарство. Цим заняттям сприяли помірний клімат, родючі ґрунти, трав’янисті луки й велика кількість річок. У лісостеповій частині України розвивалося орне землеробство. На Поліссі для збільшення площі орних земель вирубували й випалювали ділянки лісу. Такий б обробітку ґрунту називають підсікою (вогнево-підсічною системою землеробства). За давніших часів наші предки використовували орні ділянки землі доти, доки не вичерпувалася їхня родючість. У цьому суть перелогового землеробства. Згодом перейшли до двопілля, коли засівають одне поле, а інше лишають «відпочивати» - на пар.