Відомо, що Сапфо жила в 600 році до нашої ери. Народилася вона, за одними відомостями, в місті Мітільов, а інші джерела стверджують, що місцем її народження було невелике Лесбоське місто Ерес. Поетеса належала до аристократичного знатного роду. Батька звали Скамандронімом, а мати Клеідою. Дівчинка з малих років була оточена багатством і розкішшю. Коли їй виповнилося 6 років, помер її батько. Тому мати віддала доньку в школу гетер. Тут дівчат навчали танців і поетичної творчості. Ще в шкільні роки вона створила багато гімнів, епітафій, од, елегій, застільних і святкових пісень.
На Лесбосі в 595 році до нашої ери почалися хвилювання і виступи проти багатих аристократів і Піттака, місцевого тирана. У свої 17 років вона зі своїми трьома братами біжить в Сицилію. У вигнанні вони провели 15 років.
Повернувшись в 580 році до нашої ери на рідний острів, у неї зав’язався роман з поетом Алкеєм. Це були скоріше платонічні відносини, їм так і не вдалося зблизитися. Дуже скоро Алкей залишає острів Лесбос, а сама Сапфо несподівано для всіх виходить заміж за багатого Керк. Через рік у пари народилася дочка, яку поетеса назвала на честь своєї матері. Але Сапфо не встигла насолодитися материнством і своєю сім’єю: її чоловік та донька померли практично одночасно. Тому вона вирішила присвятити своє життя тільки поезії.
Вчені схильні стверджувати, що з того моменту Сапфо перейнялася до дівчат пристрасною любов’ю, що було характерним явищем для Лесбосу. Багато років в Митиленах (столиця Лесбосу) вона очолювала школу риторики, яка мала назву Будинком муз. Деякі дослідники впевнені, що цю школу поетеса сама і очолювала.
Слава про її школу розійшлася по всій Греції і далеко за межами країни. До неї звідусіль приїжджали дівчата, щоб навчитися танцям, співу та грі на лірі. Сапфо не переставала писати свої твори, присвячуючи їх дівчатам і своїм ученицям.
У 572 році до нашої ери Сапфо у віці 60-ти років покінчила життя самогубством: на острові Левкада вона кинулася зі скелі в море. За легендою, вона закохалася в молодого чоловіка на ім’я Фаон, але без відповіді. Це і стало причиною такого вчинку.
Відомо, що Сапфо жила в 600 році до нашої ери. Народилася вона, за одними відомостями, в місті Мітільов, а інші джерела стверджують, що місцем її народження було невелике Лесбоське місто Ерес. Поетеса належала до аристократичного знатного роду. Батька звали Скамандронімом, а мати Клеідою. Дівчинка з малих років була оточена багатством і розкішшю. Коли їй виповнилося 6 років, помер її батько. Тому мати віддала доньку в школу гетер. Тут дівчат навчали танців і поетичної творчості. Ще в шкільні роки вона створила багато гімнів, епітафій, од, елегій, застільних і святкових пісень.
На Лесбосі в 595 році до нашої ери почалися хвилювання і виступи проти багатих аристократів і Піттака, місцевого тирана. У свої 17 років вона зі своїми трьома братами біжить в Сицилію. У вигнанні вони провели 15 років.
Повернувшись в 580 році до нашої ери на рідний острів, у неї зав’язався роман з поетом Алкеєм. Це були скоріше платонічні відносини, їм так і не вдалося зблизитися. Дуже скоро Алкей залишає острів Лесбос, а сама Сапфо несподівано для всіх виходить заміж за багатого Керк. Через рік у пари народилася дочка, яку поетеса назвала на честь своєї матері. Але Сапфо не встигла насолодитися материнством і своєю сім’єю: її чоловік та донька померли практично одночасно. Тому вона вирішила присвятити своє життя тільки поезії.
Вчені схильні стверджувати, що з того моменту Сапфо перейнялася до дівчат пристрасною любов’ю, що було характерним явищем для Лесбосу. Багато років в Митиленах (столиця Лесбосу) вона очолювала школу риторики, яка мала назву Будинком муз. Деякі дослідники впевнені, що цю школу поетеса сама і очолювала.
Слава про її школу розійшлася по всій Греції і далеко за межами країни. До неї звідусіль приїжджали дівчата, щоб навчитися танцям, співу та грі на лірі. Сапфо не переставала писати свої твори, присвячуючи їх дівчатам і своїм ученицям.
У 572 році до нашої ери Сапфо у віці 60-ти років покінчила життя самогубством: на острові Левкада вона кинулася зі скелі в море. За легендою, вона закохалася в молодого чоловіка на ім’я Фаон, але без відповіді. Це і стало причиною такого вчинку.
Объяснение: