Створити повідомлення на тему " Весняне рівнодення у традиціях українського народу". Обсяг роботи до 250 слів. У повідомленні вкажіть у чому суть свята і які традиції його святкування у давні та сучасні часи.
Сьогодні, 20 березня, Православна церква вшановує священномучеників, єпископів Херсонеських. У народі день більш відомий через весняне рівнодення, про яке здавна існувала безліч легенд і звичаїв. Про те, які традиції існують сьогодні, розкажуть Українські Новини.
Священномученики Василь, Єфрем, Капітон, Євген, Єферій, Єлпідий і Агафодор постраждали за віру в 4 столітті в місті Херсонес, що в Криму. Вважається, що ще до хрещення Володимира на півострів почала проникати християнська віра. Мученики стали одними з перших, хто проповідував Слово Боже в Криму, однак стали жертвами тортур під час гоніння на християн.
Традиції
Вважалося, що на цей період припадали сильні зміни в погоді, з-за чого траплялася маса неприємностей і поломок в будинку: замерзали двері через морзи після відлиги, тріскалися шибки, бурульки та сніг з дахів падали.
У народі вірили, що це трапляється через злі справи, скоєні людьми, тому на Херсонеських мучеників свої гріхи намагалися відмолити. Найчастіше молилися Діві Марії.
День рівнодення вітався народом як початок весни. Вважали також, що на весняний сонцеворот повертаються жайворонки. З тієї ж причини на свято випікали печиво у формі пташок. Іншою традиційною стравою були в першу чергу млинці, що нагадують своїм виглядом гаряче сонце, здавна шановане слов'янами.
Найбільш відомим і шанованим божеством для древніх слов'ян був бог Сонця Ярило, що дарує життя всьому живому. Рівнодення ставало для них справжнім святом з веселими гуляннями, після якого наставала пора важкої роботи в полях.
У свято весни заборонялося працювати. Народ намагався провести день у відпочинку, запасаючись силами і енергією для майбутніх сезонних справ у господарстві. Влаштовувалися виряджені вечірки з усілякими ласощами, співалися пісні біля вогнищ, народ змінював танці кулачними боями, відзначаючи кінець зими.
Объяснение:
Сьогодні, 20 березня, Православна церква вшановує священномучеників, єпископів Херсонеських. У народі день більш відомий через весняне рівнодення, про яке здавна існувала безліч легенд і звичаїв. Про те, які традиції існують сьогодні, розкажуть Українські Новини.
Священномученики Василь, Єфрем, Капітон, Євген, Єферій, Єлпідий і Агафодор постраждали за віру в 4 столітті в місті Херсонес, що в Криму. Вважається, що ще до хрещення Володимира на півострів почала проникати християнська віра. Мученики стали одними з перших, хто проповідував Слово Боже в Криму, однак стали жертвами тортур під час гоніння на християн.
Традиції
Вважалося, що на цей період припадали сильні зміни в погоді, з-за чого траплялася маса неприємностей і поломок в будинку: замерзали двері через морзи після відлиги, тріскалися шибки, бурульки та сніг з дахів падали.
У народі вірили, що це трапляється через злі справи, скоєні людьми, тому на Херсонеських мучеників свої гріхи намагалися відмолити. Найчастіше молилися Діві Марії.
День рівнодення вітався народом як початок весни. Вважали також, що на весняний сонцеворот повертаються жайворонки. З тієї ж причини на свято випікали печиво у формі пташок. Іншою традиційною стравою були в першу чергу млинці, що нагадують своїм виглядом гаряче сонце, здавна шановане слов'янами.
Найбільш відомим і шанованим божеством для древніх слов'ян був бог Сонця Ярило, що дарує життя всьому живому. Рівнодення ставало для них справжнім святом з веселими гуляннями, після якого наставала пора важкої роботи в полях.
У свято весни заборонялося працювати. Народ намагався провести день у відпочинку, запасаючись силами і енергією для майбутніх сезонних справ у господарстві. Влаштовувалися виряджені вечірки з усілякими ласощами, співалися пісні біля вогнищ, народ змінював танці кулачними боями, відзначаючи кінець зими.