Та маруза
не салаin.
- Jenna ers
Але, спачата хлеб. Вось та
яго, екончыў касе науку.
Задумаўся воўк, потым пачулау
таліцу і кажа:
- Не! Гэтая работа заната маруа
кан. Лепш парай мне, чалавеча. ms
здабываць.
Ну што ж, - кажа касец а
цяжкі хлеб есці, параво табе леrсi. Lal
там конь пасецца.
Пайшоў воўк на выган. Убачыў
- Конь, конь! Я цябе з'ем.
- Што ж, - кажа конь, - еш. То
чатку здымі з маіх ног падковы, каб не
ан. Убачыў ана і
To
каб не
зубы аб іх.
- згадзіўся воўк.
маць, а
Объяснение:
Гумані́зм епо́хи Відро́дження, Ренеса́нсний гуманізм, також класи́чний гуманізм — європейський інтелектуальний рух, що є одним з визначальних компонентів Ренесансу як історичної й культурної епохи, основною ідеєю якого було поліпшення людської природи через вивчення античної літератури.
Виник у Флоренції в середині XIV століття, існував до середини XVI століття; з кінця XV століття поширився на Німеччину, Францію, Нідерланди, Англію, і меншою мірою на Австрію, Швейцарію, Іспанію, Португалію, Польщу, Моравію, Богемію, Угорщину, Хорватію та інші країни.
Зародження гуманізму пов'язують з іменем поета й мислителя Франческо Петрарки (1304–1374). Гуманізм був насамперед тницьким рухом, що надавав першочергового значення літературі. Гуманістична освіта, на думку гуманістів, мала сприяти всебічному розвиткові особистості: знання мали поєднуватися з чеснотами, правдивий зміст з довершеною мовною формою, тож центральну роль в гуманістичній освіті мали відігравати літературознавство й мовознавство.
Важливою ознакою гуманізму епохи Відродження було відчуття приналежності до справді нової епохи, потреба відмежуватися від минулих століть. Це минуле, яке у той час почали називати Середньовіччям, відкидалося представниками гуманізму, як меншовартісне у порівнянні з античною епохою, яку гуманісти сприймали за взірець і бажану норму для всіх сфер людської діяльності. Чи не найголовнішою метою гуманістів було відродження прямого культурного зв'язку з античністю. Звідси випливала вимога до орієнтації на автентичні античні джерела, що знайшла своє лаконічне визначення в латинському вислові ad fontes (тобто «до джерел»).
Зміст
ответ:Светимость не зависит от расстояния до звезды, от него зависит только видимая звёздная величина. Светимость — одна из важнейших звёздных характеристик, позволяющая сравнивать между собой различные типы звёзд на диаграммах «спектр — светимость» , «масса — светимость».
Объяснение:
Для звёзд главной последовательности (это такие звёзды, в которых источником энергии служит превращение водорода в гелий) светимость однозначно связана с массой. Тем "тяжелее" звезда - тем больше её размер, выше температура поверхности и больше светимость.