Тоді Петро встав разом з 11 апостолами+ і голосно промовив: «Юдеї та всі жителі Єрусалима! Уважно послухайте, що я вам скажу. 15 Не думайте, що ці люди п’яні, бо зараз тільки третя година дня*, 16 а те, що ви бачите, було передречено через пророка Йоı́ла: 17 “В останні дні,— говорить Бог,— я виллю свій дух* на всіляких людей. І будуть пророкувати ваші сини та дочки, юнаки ваші матимуть видіння, а вашим старим чоловікам будуть снитися сни.+ 18 У ті дні я виллю свій дух* навіть на моїх рабів та рабинь, і вони теж пророкуватимуть.+ 19 Також я дам чуда* на небі, а на землі знаки: кров, вогонь та хмари диму. 20 Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров. Усе це станеться ще до приходу великого та славетного дня Єгови*. 21 І кожен, хто кличе ім’я Єгови ”.+
22 Ізраїльтяни, прислухайтесь до моїх слів: Ісус назаря́нин — це чоловік, на якого Бог відкрито вам указав, здійснивши через нього могутні діла й чуда* і давши знаки,+ про що ви й самі знаєте. 23 Цей чоловік був виданий вам, щоб виконалося те, що Бог постановив* та передбачив.+ І саме його ви руками беззаконників стратили, прибивши до стовпа.+ 24 Але Бог його воскресив,+ звільнивши від мук* смерті, оскільки було неможливо, щоб вона і далі тримала його.+ 25 Ось що про нього говорить Давид: “Я постійно бачу перед собою* Єгову*; він завжди праворуч від мене, тож я ніколи не похитнуся. 26 Через це моє серце розвеселилось, і я заговорив з великою радістю. Я* житиму надією, 27 бо ти не залишиш мене* в могилі* і не допустиш, щоб твій відданий слуга побачив тління.+ 28 Ти показав мені дорогу життя. Коли я стоятиму перед твоїм обличчям, мене переповнюватиме велика радість”.+
29 Брати! Про Давида, голову родини, можна з упевненістю сказати, що він помер, був похований,+ а його гробниця тут донині з нами. 30 Він був пророком і знав, що Бог поклявся посадити на його трон одного з його потомків*.+ 31 Тому Давид передбачив воскресіння Христа, коли сказав, що він не буде залишений у могилі*, а тіло його не побачить тління*.+Бог воскресив того Ісуса, і всі ми цьому свідки.+ 33 Тож оскільки Бог, Батько, звеличив Ісуса, посадивши його праворуч від себе,+ і дав йому обіцяний святий дух,+ то Ісус вилив цей дух на нас, і тепер ви це бачите й чуєте. 34 Адже Давид на небо не піднявся, а промовив: “Сказав Єгова* моєму Господу: «Сиди праворуч від мене, 35 поки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги*»”.+ 36 Отже, нехай весь ізра́їльський народ буде впевнений: Ісуса, котрого ви стратили на стовпі,+ Бог зробив Господом+ і Христом».
37 Ці слова вразили їх у саме серце, тому вони почали запитувати Петра та інших апостолів: «Брати, що ж нам тепер робити?» 38 А Петро відповів: «Покайтесь,+ і нехай кожен з вас охреститься+ в ім’я Ісуса Христа, щоб отримати прощення гріхів,+ і тоді ви одержите в дар святий дух. 39 Бо Єгова*, наш Бог, дав таку обіцянку+ вам і вашим дітям, а також тим, хто далеко,— всім, кого він захоче до себе покликати».+ 40 І Петро говорив ще багато іншого, даючи ґрунтовне свідчення та настійно заохочуючи: «Рятуйтесь від цього зіпсованого покоління».+ 41 Тож ті, хто радо прийняв його слова, охрестилися.+ Того дня до них приєдналося приблизно 3000 осіб*.+ 42 І вони далі віддавалися навчанню, яке отримували від апостолів, разом проводили час*, споживали їжу+ і молились.+
43 У той час кожного* охоплював страх, апостоли ж виконували багато чуд* та знаків.+ 44 Усі люди, які ставали віруючими, перебували разом, і в них усе було спільне. 45 Вони продавали своє майно,+ все, що мали, й ділили виручені гроші між усіма — кожному згідно з потребою.+ 46 І день у день вони перебували в храмі, об’єднані спільною метою, їли в різних домах і ділилися своєю їжею з великою радістю та щирим серцем
При наступлении дня Пятидесятницы все они были единодушно вместе.
2 И внезапно сделался шум с неба, как бы от несущегося сильного ветра, и наполнил весь дом, где они находились.
3 И явились им разделяющиеся языки, как бы огненные, и почили по одному на каждом из них.
4 И исполнились все Духа Святого, и начали говорить на иных языках, как Дух давал им провещевать.
5 В Иерусалиме же находились Иудеи, люди набожные, из всякого народа под небесами.
6 Когда сделался этот шум, собрался народ, и пришёл в смятение, ибо каждый слышал их говорящих его наречием.
7 И все изумлялись и дивились, говоря между собою: сии говорящие не все ли Галилеяне?
8 Как же мы слышим каждый собственное наречие, в котором родились.
9 Парфяне, и Мидяне, и Еламиты, и жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и Асии,
10 Фригии и Памфилии, Египта и частей Ливии, прилежащих к Киринее, и пришедшие из Рима, Иудеи и прозелиты,
11 критяне и аравитяне, слышим их, нашими языками говорящих о великих делах Божиих?
12 И изумлялись все и, недоумевая, говорили друг другу: что это значит?
13 А иные, насмехаясь, говорили: они напились сладкого вина.
14 Петр же, став с одиннадцатью, возвысил голос свой и возгласил им: мужи Иудейские, и все живущие в Иерусалиме! сие да будет вам известно, и внимайте словам моим:
15 они не пьяны, как вы думаете, ибо теперь третий час дня;
16 но это есть предреченное пророком Иоилем:
17 «И будет в последние дни, говорит Бог, излию от Духа Моего на всякую плоть, и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши; и юноши ваши будут видеть видения, и старцы ваши сновидениями вразумляемы будут.
18 И на рабов Моих и на рабынь Моих в те дни излию от Духа Моего, и будут пророчествовать.
19 И покажу чудеса на небе вверху и знамения на земле внизу, кровь и огонь и курение дыма.
20 Солнце превратится во тьму, и луна — в кровь, прежде нежели наступит день Господень, великий и славный.
21 И будет: всякий, кто призовет имя Господне ».
22 Мужи Израильские! выслушайте слова сии: Иисуса Назорея, Мужа, засвидетельствованного вам от Бога силами и чудесами и знамениями, которые Бог сотворил через Него среди вас, как и сами знаете,
23 Сего, по определенному совету и предведению Божию преданного, вы взяли и, пригвоздив руками беззаконных, убили;
24 но Бог воскресил Его, расторгнув узы смерти, потому что ей невозможно было удержать Его.
25 Ибо Давид говорит о Нём: «видел я пред собою Господа всегда, ибо Он одесную меня, дабы я не поколебался.
26 Оттого возрадовалось сердце моё и возвеселился язык мой; даже и плоть моя упокоится в уповании,
27 ибо Ты не оставишь души моей в аде и не дашь святому Твоему увидеть тления.
28 Ты дал мне познать путь жизни, Ты исполнишь меня радостью пред лицом Твоим».
29 Мужи братия! да будет позволено с дерзновением сказать вам о праотце Давиде, что он и умер и погребен, и гроб его у нас до сего дня.
30 Будучи же пророком и зная, что Бог с клятвою обещал ему от плода чресл его воздвигнуть Христа во плоти и посадить на престоле его,
31 Он прежде сказал о воскресении Христа, что не оставлена душа Его в аде, и плоть Его не видела тления.
32 Сего Иисуса Бог воскресил, чему все мы свидетели.
33 Итак, Он, быв вознесен десницею Божиею и приняв от Отца обетование Святого Духа, излил то, что вы ныне видите и слышите.
34 Ибо Давид не восшёл на небеса; но сам говорит: «сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня,
35 доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих».
36 Итак, твёрдо знай, весь дом Израилев, что Бог соделал Господом и Христом Сего Иисуса, Которого вы распяли.
37 Услышав это, они умилились сердцем и сказали Петру и прочим Апостолам: что нам делать, мужи братия?
38 Петр же сказал им: покайтесь, и да крестится каждый из вас во имя Иисуса Христа для прощения грехов; и получите дар Святого Духа.
39 Ибо вам принадлежит обетование и детям вашим и всем дальним, кого ни призовет Господь Бог наш.
40 И другими многими словами он свидетельствовал и увещевал, говоря от рода сего развращенного.
41 Итак, охотно принявшие слово его крестились, и присоединилось в тот день душ около трех тысяч.
42 И они постоянно пребывали в учении Апостолов, в общении и преломлении хлеба и в молитвах.
43 Был же страх на всякой душе; и много чудес и знамений совершилось через Апостолов в Иерусалиме.
44 Все же верующие были вместе и имели всё общее.
45 И продавали имения и всякую собственность, и разделяли всем, смотря по нужде каждого.
46 И каждый день единодушно пребывали в храме и, преломляя по домам хлеб, принимали пищу в веселии и простоте сердца,
47 хваля Бога и находясь в любви у всего народа. Господь же ежедневно прилагал к Церкви.
Тоді Петро встав разом з 11 апостолами+ і голосно промовив: «Юдеї та всі жителі Єрусалима! Уважно послухайте, що я вам скажу. 15 Не думайте, що ці люди п’яні, бо зараз тільки третя година дня*, 16 а те, що ви бачите, було передречено через пророка Йоı́ла: 17 “В останні дні,— говорить Бог,— я виллю свій дух* на всіляких людей. І будуть пророкувати ваші сини та дочки, юнаки ваші матимуть видіння, а вашим старим чоловікам будуть снитися сни.+ 18 У ті дні я виллю свій дух* навіть на моїх рабів та рабинь, і вони теж пророкуватимуть.+ 19 Також я дам чуда* на небі, а на землі знаки: кров, вогонь та хмари диму. 20 Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров. Усе це станеться ще до приходу великого та славетного дня Єгови*. 21 І кожен, хто кличе ім’я Єгови ”.+
22 Ізраїльтяни, прислухайтесь до моїх слів: Ісус назаря́нин — це чоловік, на якого Бог відкрито вам указав, здійснивши через нього могутні діла й чуда* і давши знаки,+ про що ви й самі знаєте. 23 Цей чоловік був виданий вам, щоб виконалося те, що Бог постановив* та передбачив.+ І саме його ви руками беззаконників стратили, прибивши до стовпа.+ 24 Але Бог його воскресив,+ звільнивши від мук* смерті, оскільки було неможливо, щоб вона і далі тримала його.+ 25 Ось що про нього говорить Давид: “Я постійно бачу перед собою* Єгову*; він завжди праворуч від мене, тож я ніколи не похитнуся. 26 Через це моє серце розвеселилось, і я заговорив з великою радістю. Я* житиму надією, 27 бо ти не залишиш мене* в могилі* і не допустиш, щоб твій відданий слуга побачив тління.+ 28 Ти показав мені дорогу життя. Коли я стоятиму перед твоїм обличчям, мене переповнюватиме велика радість”.+
29 Брати! Про Давида, голову родини, можна з упевненістю сказати, що він помер, був похований,+ а його гробниця тут донині з нами. 30 Він був пророком і знав, що Бог поклявся посадити на його трон одного з його потомків*.+ 31 Тому Давид передбачив воскресіння Христа, коли сказав, що він не буде залишений у могилі*, а тіло його не побачить тління*.+Бог воскресив того Ісуса, і всі ми цьому свідки.+ 33 Тож оскільки Бог, Батько, звеличив Ісуса, посадивши його праворуч від себе,+ і дав йому обіцяний святий дух,+ то Ісус вилив цей дух на нас, і тепер ви це бачите й чуєте. 34 Адже Давид на небо не піднявся, а промовив: “Сказав Єгова* моєму Господу: «Сиди праворуч від мене, 35 поки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги*»”.+ 36 Отже, нехай весь ізра́їльський народ буде впевнений: Ісуса, котрого ви стратили на стовпі,+ Бог зробив Господом+ і Христом».
37 Ці слова вразили їх у саме серце, тому вони почали запитувати Петра та інших апостолів: «Брати, що ж нам тепер робити?» 38 А Петро відповів: «Покайтесь,+ і нехай кожен з вас охреститься+ в ім’я Ісуса Христа, щоб отримати прощення гріхів,+ і тоді ви одержите в дар святий дух. 39 Бо Єгова*, наш Бог, дав таку обіцянку+ вам і вашим дітям, а також тим, хто далеко,— всім, кого він захоче до себе покликати».+ 40 І Петро говорив ще багато іншого, даючи ґрунтовне свідчення та настійно заохочуючи: «Рятуйтесь від цього зіпсованого покоління».+ 41 Тож ті, хто радо прийняв його слова, охрестилися.+ Того дня до них приєдналося приблизно 3000 осіб*.+ 42 І вони далі віддавалися навчанню, яке отримували від апостолів, разом проводили час*, споживали їжу+ і молились.+
43 У той час кожного* охоплював страх, апостоли ж виконували багато чуд* та знаків.+ 44 Усі люди, які ставали віруючими, перебували разом, і в них усе було спільне. 45 Вони продавали своє майно,+ все, що мали, й ділили виручені гроші між усіма — кожному згідно з потребою.+ 46 І день у день вони перебували в храмі, об’єднані спільною метою, їли в різних домах і ділилися своєю їжею з великою радістю та щирим серцем
При наступлении дня Пятидесятницы все они были единодушно вместе.
2 И внезапно сделался шум с неба, как бы от несущегося сильного ветра, и наполнил весь дом, где они находились.
3 И явились им разделяющиеся языки, как бы огненные, и почили по одному на каждом из них.
4 И исполнились все Духа Святого, и начали говорить на иных языках, как Дух давал им провещевать.
5 В Иерусалиме же находились Иудеи, люди набожные, из всякого народа под небесами.
6 Когда сделался этот шум, собрался народ, и пришёл в смятение, ибо каждый слышал их говорящих его наречием.
7 И все изумлялись и дивились, говоря между собою: сии говорящие не все ли Галилеяне?
8 Как же мы слышим каждый собственное наречие, в котором родились.
9 Парфяне, и Мидяне, и Еламиты, и жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и Асии,
10 Фригии и Памфилии, Египта и частей Ливии, прилежащих к Киринее, и пришедшие из Рима, Иудеи и прозелиты,
11 критяне и аравитяне, слышим их, нашими языками говорящих о великих делах Божиих?
12 И изумлялись все и, недоумевая, говорили друг другу: что это значит?
13 А иные, насмехаясь, говорили: они напились сладкого вина.
14 Петр же, став с одиннадцатью, возвысил голос свой и возгласил им: мужи Иудейские, и все живущие в Иерусалиме! сие да будет вам известно, и внимайте словам моим:
15 они не пьяны, как вы думаете, ибо теперь третий час дня;
16 но это есть предреченное пророком Иоилем:
17 «И будет в последние дни, говорит Бог, излию от Духа Моего на всякую плоть, и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши; и юноши ваши будут видеть видения, и старцы ваши сновидениями вразумляемы будут.
18 И на рабов Моих и на рабынь Моих в те дни излию от Духа Моего, и будут пророчествовать.
19 И покажу чудеса на небе вверху и знамения на земле внизу, кровь и огонь и курение дыма.
20 Солнце превратится во тьму, и луна — в кровь, прежде нежели наступит день Господень, великий и славный.
21 И будет: всякий, кто призовет имя Господне ».
22 Мужи Израильские! выслушайте слова сии: Иисуса Назорея, Мужа, засвидетельствованного вам от Бога силами и чудесами и знамениями, которые Бог сотворил через Него среди вас, как и сами знаете,
23 Сего, по определенному совету и предведению Божию преданного, вы взяли и, пригвоздив руками беззаконных, убили;
24 но Бог воскресил Его, расторгнув узы смерти, потому что ей невозможно было удержать Его.
25 Ибо Давид говорит о Нём: «видел я пред собою Господа всегда, ибо Он одесную меня, дабы я не поколебался.
26 Оттого возрадовалось сердце моё и возвеселился язык мой; даже и плоть моя упокоится в уповании,
27 ибо Ты не оставишь души моей в аде и не дашь святому Твоему увидеть тления.
28 Ты дал мне познать путь жизни, Ты исполнишь меня радостью пред лицом Твоим».
29 Мужи братия! да будет позволено с дерзновением сказать вам о праотце Давиде, что он и умер и погребен, и гроб его у нас до сего дня.
30 Будучи же пророком и зная, что Бог с клятвою обещал ему от плода чресл его воздвигнуть Христа во плоти и посадить на престоле его,
31 Он прежде сказал о воскресении Христа, что не оставлена душа Его в аде, и плоть Его не видела тления.
32 Сего Иисуса Бог воскресил, чему все мы свидетели.
33 Итак, Он, быв вознесен десницею Божиею и приняв от Отца обетование Святого Духа, излил то, что вы ныне видите и слышите.
34 Ибо Давид не восшёл на небеса; но сам говорит: «сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня,
35 доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих».
36 Итак, твёрдо знай, весь дом Израилев, что Бог соделал Господом и Христом Сего Иисуса, Которого вы распяли.
37 Услышав это, они умилились сердцем и сказали Петру и прочим Апостолам: что нам делать, мужи братия?
38 Петр же сказал им: покайтесь, и да крестится каждый из вас во имя Иисуса Христа для прощения грехов; и получите дар Святого Духа.
39 Ибо вам принадлежит обетование и детям вашим и всем дальним, кого ни призовет Господь Бог наш.
40 И другими многими словами он свидетельствовал и увещевал, говоря от рода сего развращенного.
41 Итак, охотно принявшие слово его крестились, и присоединилось в тот день душ около трех тысяч.
42 И они постоянно пребывали в учении Апостолов, в общении и преломлении хлеба и в молитвах.
43 Был же страх на всякой душе; и много чудес и знамений совершилось через Апостолов в Иерусалиме.
44 Все же верующие были вместе и имели всё общее.
45 И продавали имения и всякую собственность, и разделяли всем, смотря по нужде каждого.
46 И каждый день единодушно пребывали в храме и, преломляя по домам хлеб, принимали пищу в веселии и простоте сердца,
47 хваля Бога и находясь в любви у всего народа. Господь же ежедневно прилагал к Церкви.
Объяснение:
настолько коротко?