Візантійський стиль — це розкіш і витонченість, які межують з химерністю. Ніна Іванцова, історик Поміркуємо разом. Чому вважається, що основне завдання візантійського мистецтва — втілити в художніх образах божественні ідеї і красу людського духу?
Історична довідка
Візантійська імперія виникла на рубежі двох епох — загибелі пізньої античності та народження середньовічного суспільства. До неї в різні часи входили Єгипет, Сирія, Македонія, Мала Азія. В 330 р. через міжусобиці й смуту, що охопили могутню Римську імперію, імператор Костянтин І переніс свою столицю в місто Візантія і перейменував його на Константинополь. Це місто протягом 11 століть залишалося беззмінною столицею Візантії і одним з найпрекрасніших міст світу. В VI ст. при імператорі Юстиніані візантійська імперія була найбільшою і найсильнішою державою Європи. Візантійський тип культури не подібний ні на західноєвропейський, ні на східний. На візантійське мистецтво впливали не тільки традиції античної культури, а й художня культура сусідів-слов’ян, варварських держав, Переднього Сходу.
Наиболее вероятным является предположение, что основная масса большой европеоидной расы имела исходный ареал происхождения где-то в пределах обширной области, охватывавшей некоторые районы юго-западной Азии, а также южной Европы и северной Африки. К ареалу протоевропеоидов, вероятно, относились и некоторые области Передней Азии, обладавшие предгорным характером, а также, частично, и Средиземноморье с его засушливыми приморскими районами. Отсюда протоевропеоиды могли расселиться в разных направлениях, занимая постепенно всю Европу и северную Африку.[8]
Візантійський стиль — це розкіш і витонченість, які межують з химерністю. Ніна Іванцова, історик Поміркуємо разом. Чому вважається, що основне завдання візантійського мистецтва — втілити в художніх образах божественні ідеї і красу людського духу?
Історична довідка
Візантійська імперія виникла на рубежі двох епох — загибелі пізньої античності та народження середньовічного суспільства. До неї в різні часи входили Єгипет, Сирія, Македонія, Мала Азія. В 330 р. через міжусобиці й смуту, що охопили могутню Римську імперію, імператор Костянтин І переніс свою столицю в місто Візантія і перейменував його на Константинополь. Це місто протягом 11 століть залишалося беззмінною столицею Візантії і одним з найпрекрасніших міст світу. В VI ст. при імператорі Юстиніані візантійська імперія була найбільшою і найсильнішою державою Європи. Візантійський тип культури не подібний ні на західноєвропейський, ні на східний. На візантійське мистецтво впливали не тільки традиції античної культури, а й художня культура сусідів-слов’ян, варварських держав, Переднього Сходу.
Наиболее вероятным является предположение, что основная масса большой европеоидной расы имела исходный ареал происхождения где-то в пределах обширной области, охватывавшей некоторые районы юго-западной Азии, а также южной Европы и северной Африки. К ареалу протоевропеоидов, вероятно, относились и некоторые области Передней Азии, обладавшие предгорным характером, а также, частично, и Средиземноморье с его засушливыми приморскими районами. Отсюда протоевропеоиды могли расселиться в разных направлениях, занимая постепенно всю Европу и северную Африку.[8]