! меня зовут и мне лет. я считаю, что я индивидуальность, так как у меня есть своё мнение. для начала, разберёмся, что такое индивидуальность:
индивидуальность — совокупность характерных особенностей и свойств, отличающих одного индивида от другого; своеобразие психики и личности индивида; неповторимость, уникальность духовных, и личностных качеств. индивидуальность проявляется в чертах темперамента, характера, в одежде (внешнем виде), в специфике интересов, качеств перцептивных процессов. индивидуальность характеризуется не только неповторимыми свойствами, но и своеобразием.
все эти качества подходят, а значит, я индивидуальность, ведь я отличаюсь от других тем, что я люблю занимаюсь и я выгляжу .
Правом називають систему загальнообов’язкових правил та норм, які встановлюються та охороняються державою. Воно відіграє дуже важливу роль в житті кожної особи, суспільства та будь-якої держави. Якщо б не існувало права, в державі панувало б безладдя, а стосунки між людьми вирішувались з позиції сили. За до права закріплюється рівність між суспільством і державою, регламентується свобода діяльності та поведінки об’єктів суспільних відносин; система свобод та обов’язків громадян, діяльність суб’єктів економічних відносин; також здійснюється та регулюється організація політичних партій та різних громадських організацій.
Право будь-якої держави являє собою не просто сукупність правил поведінки, але і певну систему норм, які зв'язані внутрішньою єдністю. Ця внутрішня єдність обумовлена суттю права, його принципами, політичною і економічною системами. В сучасній державі право повинно не тільки відповідати загальному економічному стану, не тільки бути його вираженням, але також бути внутрішньо погодженим вираженням, яке не спростовувало б само себе в силу внутрішніх протиріч.
Єдність права обумовлена не тільки суттю, але змістом і функціями права, які об'єктивно визначаються єдністю суспільних відносин, формами власності, конкуренцією між індивідами і різними організаціями. Всі ці відносини відображаються в системі права і обумовлені різними інтересами. У будь-якому суспільстві існують загальнонаціональні (загальнонародні) інтереси і приватні інтереси, з яких логічно витікає поділ права на приватне і публічне.
Соціальне призначення права полягає в тому, щоб регулювати поведінку людей. Однак установлені державою правові норми не можуть виконати регулюючої ролі без складного механізму і їхньої реалізації.
Без виконання правових розпоряджень у житті норми права мертві, інакше кажучи, вони втрачають своє соціальне значення. “Права немає, - зауважує Л.С. Явич, - якщо його положення не знаходять своєї реалізації в діяльності людей і їхніх організацій, у суспільних відносинах. Не можна зрозуміти право, якщо відвернутися від механізму його реалізації в житті суспільства”.
объяснение:
! меня зовут и мне лет. я считаю, что я индивидуальность, так как у меня есть своё мнение. для начала, разберёмся, что такое индивидуальность:
индивидуальность — совокупность характерных особенностей и свойств, отличающих одного индивида от другого; своеобразие психики и личности индивида; неповторимость, уникальность духовных, и личностных качеств. индивидуальность проявляется в чертах темперамента, характера, в одежде (внешнем виде), в специфике интересов, качеств перцептивных процессов. индивидуальность характеризуется не только неповторимыми свойствами, но и своеобразием.
все эти качества подходят, а значит, я индивидуальность, ведь я отличаюсь от других тем, что я люблю занимаюсь и я выгляжу .
надеюсь, я правильно ответила. удачи!
Правом називають систему загальнообов’язкових правил та норм, які встановлюються та охороняються державою. Воно відіграє дуже важливу роль в житті кожної особи, суспільства та будь-якої держави. Якщо б не існувало права, в державі панувало б безладдя, а стосунки між людьми вирішувались з позиції сили. За до права закріплюється рівність між суспільством і державою, регламентується свобода діяльності та поведінки об’єктів суспільних відносин; система свобод та обов’язків громадян, діяльність суб’єктів економічних відносин; також здійснюється та регулюється організація політичних партій та різних громадських організацій.
Право будь-якої держави являє собою не просто сукупність правил поведінки, але і певну систему норм, які зв'язані внутрішньою єдністю. Ця внутрішня єдність обумовлена суттю права, його принципами, політичною і економічною системами. В сучасній державі право повинно не тільки відповідати загальному економічному стану, не тільки бути його вираженням, але також бути внутрішньо погодженим вираженням, яке не спростовувало б само себе в силу внутрішніх протиріч.
Єдність права обумовлена не тільки суттю, але змістом і функціями права, які об'єктивно визначаються єдністю суспільних відносин, формами власності, конкуренцією між індивідами і різними організаціями. Всі ці відносини відображаються в системі права і обумовлені різними інтересами. У будь-якому суспільстві існують загальнонаціональні (загальнонародні) інтереси і приватні інтереси, з яких логічно витікає поділ права на приватне і публічне.
Соціальне призначення права полягає в тому, щоб регулювати поведінку людей. Однак установлені державою правові норми не можуть виконати регулюючої ролі без складного механізму і їхньої реалізації.
Без виконання правових розпоряджень у житті норми права мертві, інакше кажучи, вони втрачають своє соціальне значення. “Права немає, - зауважує Л.С. Явич, - якщо його положення не знаходять своєї реалізації в діяльності людей і їхніх організацій, у суспільних відносинах. Не можна зрозуміти право, якщо відвернутися від механізму його реалізації в житті суспільства”.