Космологические модели — модели, описывающие развитие Вселенной как целого.
В общем случае для построения моделей применяются следующие теории и разделы физики:
Равновесная статистическая физика, её основные понятия и принципы, а также теория релятивистского газа.
Теория гравитации, обычно это ОТО. Хотя её эффекты проверены только в масштабах Солнечной системы[1][2], и её использование в масштабе галактик и Вселенной в целом может быть подвергнуто сомнению.
Некоторые сведения из физики элементарных частиц: список основных частиц, их характеристики, типы взаимодействия, законы сохранения. Космологические модели были бы много проще, если бы протон не был стабильной частицей и распадался бы[3], чего современные эксперименты в физических лабораториях не подтверждают.
На данный момент, комплексом моделей, наилучшим образом объясняющим наблюдательные данные является:
Мольєр підніс жанр комедії, розроблений Шекспіром та іншими поетами Відродження, на нову висоту. Він показує вже не дивовижні пригоди та неймовірні випадки із втручанням долі чи випадковості, як це робив Шекспір. На відміну від Шекспіра Мольєрові комедія сатирична. У Мольєра мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини в суспільстві. Дехто прагне якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися найчастіше за рахунок іншої людини і, як правило, нечесними методами. Викриваючи таких спритних людців, Мольєр весело сміється одночасно і з тих, хто дає себе піддурити.
Мольєр обстоює в комедіях не лише вільнодумство ("Тартюф"), а й терпимість до людини. За незначними винятками, його персонажі викликають у глядача не гнів, а веселий сміх. Мольєр вірив у високу шляхетність людини. За його переконаннями, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.
Російський драматург Олександр Грибоєдов частково використовував сюжет Мольєрової комедії "Мізантроп" для п'єси "Горе з розуму". Українські корифеї театру на рубежі ХІХ-ХХ ст. охоче зверталися до сюжетів Мольєра. На основі п'єси "Міщанин-шляхтич" був створений сюжет "Мартина Борулі" Івана Карпенка-Карого. Бичок з комедії Михайла Кропивницького "Глитай, або ж Павук" дечим нагадує Мольєрового Тартюфа. Леся Українка звернулася до образу Дон Жуана у "Камінному господарі".
Космологические модели — модели, описывающие развитие Вселенной как целого.
В общем случае для построения моделей применяются следующие теории и разделы физики:
Равновесная статистическая физика, её основные понятия и принципы, а также теория релятивистского газа.
Теория гравитации, обычно это ОТО. Хотя её эффекты проверены только в масштабах Солнечной системы[1][2], и её использование в масштабе галактик и Вселенной в целом может быть подвергнуто сомнению.
Некоторые сведения из физики элементарных частиц: список основных частиц, их характеристики, типы взаимодействия, законы сохранения. Космологические модели были бы много проще, если бы протон не был стабильной частицей и распадался бы[3], чего современные эксперименты в физических лабораториях не подтверждают.
На данный момент, комплексом моделей, наилучшим образом объясняющим наблюдательные данные является:
Мольєр підніс жанр комедії, розроблений Шекспіром та іншими поетами Відродження, на нову висоту. Він показує вже не дивовижні пригоди та неймовірні випадки із втручанням долі чи випадковості, як це робив Шекспір. На відміну від Шекспіра Мольєрові комедія сатирична. У Мольєра мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини в суспільстві. Дехто прагне якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися найчастіше за рахунок іншої людини і, як правило, нечесними методами. Викриваючи таких спритних людців, Мольєр весело сміється одночасно і з тих, хто дає себе піддурити.
Мольєр обстоює в комедіях не лише вільнодумство ("Тартюф"), а й терпимість до людини. За незначними винятками, його персонажі викликають у глядача не гнів, а веселий сміх. Мольєр вірив у високу шляхетність людини. За його переконаннями, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.
Російський драматург Олександр Грибоєдов частково використовував сюжет Мольєрової комедії "Мізантроп" для п'єси "Горе з розуму". Українські корифеї театру на рубежі ХІХ-ХХ ст. охоче зверталися до сюжетів Мольєра. На основі п'єси "Міщанин-шляхтич" був створений сюжет "Мартина Борулі" Івана Карпенка-Карого. Бичок з комедії Михайла Кропивницького "Глитай, або ж Павук" дечим нагадує Мольєрового Тартюфа. Леся Українка звернулася до образу Дон Жуана у "Камінному господарі".
Подробнее - на -
Объяснение: