У результаті збройного конфлікту між сусідніми країнами будинок, у якому мешкала родина М., було розтрощено під час артилерійського обстрілу правопорушення

Объяснение:

Тарас Бульба

Объяснение:

Побачили козаки, що вже підійшли вони на мушкетний постріл, усі разом гримнули з

семип'ядних пищалів своїх і, не зупиняючись, усе смалили з них. Далеко

розляглася голосна стрілянина по всіх довколишніх полях і нивах, зливаючись у

безперервний гук; димом пойнялось усе поле. А запорожці все стріляли

безперестанку: задні тільки набивали пищалі й передавали переднім, дивуючи тим

ворога, що ніяк не міг зрозуміти, як це вони стріляють, не набиваючи зброї. Вже

не видко було за густим димом, що оповив і те, й те військо, не видко було, як

то одного, то другого не ставало в лавах; але почували ляхи, що густо літають

кулі і що не до шмиги прихопиться; і коли відступили назад, щоб вийти з диму й

озирнутися, то багатьох не долічилися у своїх лавах, а в козаків може, два-три

було вбито на сотню. I все палили з пищалів козаки, ні на хвилину не даючи собі

передиху. Сам чужоземний інженер подивувався з такого небаченого

промовивши тут таки при всіх:

— Ох же й добрі вояки ці запорожці! Отак треба воювати й іншим у інших землях!

І зразу порадив повернути на табір гармати. Тяжко ревнули широкими горлянками

чавунні гармати; затремтіла й далеко загула земля, і ще дужче встелило димом

поле. Почули дух пороху по майданах та вулицях, по ближчих і далеких містах. Але

гармаші взяли дуже високо: розпечені ядра шугнули великою дугою, страхітливо

завили в повітрі, перелетіли через голови всього табору й увігналися глибоко в

землю. Ухопив себе за чуба французький інженер, коли побачив таких нікчемних

гармашів і взявся сам наводити гармати, не зважаючи на те, що козаки ненастанно

сипали кулями, як горохом.

Тарас побачив ще здалеку, що біда буде Незаймайківському та Стебликівському

куреням, і гукнув на всі груди:

Первостепенная цель профессионально-прикладной физической подготовки - это укреплению здоровья и повышению эффективности труда. Эффективность труда можно повысить за счет расширения физиологически допустимых границ его интенсивности, а также за счет повышения индивидуальной производительности, на уровень которой также оказывает определенное влияние физическая подготовленность. Итак, цель и задачи профессионально-прикладной физической подготовки обусловлены в первую очередь требованиями, предъявляемыми конкретной профессией. Профессионально-прикладная физическая подготовка позволяет развивать физические формировать и совершенствовать двигательные умения и навыки, воспитать необходимые морально-волевые качества, повысить резистентность организма к неблагоприятному воздействию специфических условий профессиональной деятельности. Цели и задачи профессионально-прикладной физической подготовки основаны на последовательном воплощении общепедагогических и основополагающих принципов методики физического воспитания, которые конкретизируются применительно к особенностям ее содержания и построения в реальных условиях профессионального образования и жизнедеятельности.