әр бір баланын өзінің сағынышы болады. Мысалы балар ата анасын, абысын, әпкесіне сағынады. Бала өз қаласында сағынады. Менің ойымша балаға сағынып өте маңызды зат деп ойлайсын. Өйткені бала ата анасын сағынған кезде жылапкалуыда мүмкін. Ал бала тағы өзінің есте қалған заттарыңды сағынады. Өйткені бала есінде қалған сәттерін тағы істегісі келеді, көргісі келеді. Барлық балалар көп сағынады деп ойлаймын. Сағынғанда келесің жылайсың. Сағыныш меніңбасымнан да өткен. Сағыныш баларға өте маңызды зат.
Коли настає таємнича ніч, на небі з'являються зорі. Ці яскраві й незвичайні квіти неба притягують погляди й душі людей. Одні довіряють їм найпотаємніше, інші — освідчуються в коханні, хтось загадує бажання, а комусь вони служать дороговказами.
А ще, дивлячись на неосяжний простір зоряного неба, відчуваєш себе маленьким та беззахисним, і тебе охоплює якесь нестримне бажання бути щасливим.
Про зорі писали багато письменників, і в усіх вони різні. Це тому, що різні всі ми, хто живе на Землі. Різні й ті, що мешкають на планетах, які відвідав Маленький принц. Але завжди для всіх має бути щось спільне, що об'єднує людей. Це, на мою думку, моральні основи життя, духовність, які є вічними.
Наприкінці твору Маленький принц помирає. Та читач бачить смерть його фізичного тіла. А душа героя перероджується. Маленький принц не помер, а переродився в іншу форму, значно вищу — духовну. Він помирає, щоб воскреснути у тих зорях, які подарував льотчикові.
Зорі стають символом високого й прекрасного, що існує в людині. Зоряний світ душі посилається усім нам від народження, та не завжди люди бережуть його. Дотягнутися до зірки можна, якщо, як писав інший письменник, Р. Бредбері, «твоя голова, руки і серце створені для зірок».
У своїй казці А. де Сент-Екзюпері показує, що між людьми мають бути чисті, душевні стосунки. Людям слід бути добрими, відвертими, щирими, вірними. І тоді у світі стане менше проблем. Якби люди це зрозуміли, їм стало б набагато краще жити.
әр бір баланын өзінің сағынышы болады. Мысалы балар ата анасын, абысын, әпкесіне сағынады. Бала өз қаласында сағынады. Менің ойымша балаға сағынып өте маңызды зат деп ойлайсын. Өйткені бала ата анасын сағынған кезде жылапкалуыда мүмкін. Ал бала тағы өзінің есте қалған заттарыңды сағынады. Өйткені бала есінде қалған сәттерін тағы істегісі келеді, көргісі келеді. Барлық балалар көп сағынады деп ойлаймын. Сағынғанда келесің жылайсың. Сағыныш меніңбасымнан да өткен. Сағыныш баларға өте маңызды зат.
Подробнее - на -
Объяснение:
Коли настає таємнича ніч, на небі з'являються зорі. Ці яскраві й незвичайні квіти неба притягують погляди й душі людей. Одні довіряють їм найпотаємніше, інші — освідчуються в коханні, хтось загадує бажання, а комусь вони служать дороговказами.
А ще, дивлячись на неосяжний простір зоряного неба, відчуваєш себе маленьким та беззахисним, і тебе охоплює якесь нестримне бажання бути щасливим.
Про зорі писали багато письменників, і в усіх вони різні. Це тому, що різні всі ми, хто живе на Землі. Різні й ті, що мешкають на планетах, які відвідав Маленький принц. Але завжди для всіх має бути щось спільне, що об'єднує людей. Це, на мою думку, моральні основи життя, духовність, які є вічними.
Наприкінці твору Маленький принц помирає. Та читач бачить смерть його фізичного тіла. А душа героя перероджується. Маленький принц не помер, а переродився в іншу форму, значно вищу — духовну. Він помирає, щоб воскреснути у тих зорях, які подарував льотчикові.
Зорі стають символом високого й прекрасного, що існує в людині. Зоряний світ душі посилається усім нам від народження, та не завжди люди бережуть його. Дотягнутися до зірки можна, якщо, як писав інший письменник, Р. Бредбері, «твоя голова, руки і серце створені для зірок».
У своїй казці А. де Сент-Екзюпері показує, що між людьми мають бути чисті, душевні стосунки. Людям слід бути добрими, відвертими, щирими, вірними. І тоді у світі стане менше проблем. Якби люди це зрозуміли, їм стало б набагато краще жити.