Улучшить блок схему движения робота с одним датчиком по черной линии, введя задержку и вторую часть со сменой направления. Зарисовать в тетрадь блок- схему. (Программа "LEGO MINDSTORMS Education EV3")
1."Світ спав, освітлений місяцем. А на його долоні лежала Посмішка. Він дивився на неї в білому світлі, яке падало з опівнічного неба. І тихо повторював про себе, знову і знову: «Усмішка, чудова усмішка ...»
2."Та це ж просто дурість якась - живеш зовсім недовго, а потім, озирнутися не встигнеш, тебе закопають в землю, ніби ти зерно; тільки нічого з тебе не виросте. Що ж тут доброго? Люди лежать в землі мільйон років, а толку ніякого. "
3."На перших порах все були зачаровані. Чудова вигадка ці корисні і зручні штуки! Майже іграшки, майже забава! Але люди надто втягнулися в гру, зайшли занадто далеко, все наше суспільство потрапило в полон до механічних нянькам - і заплуталося, і вже не вміє виплутатися, навіть не вміє саме собі зізнатися, що заплуталося. Ось вони і мудрують, як і у всьому іншому: такий, мовляв, наш вік! Такі умови життя! Ми - нервове покоління! "
Друзей каждый выбирает сам, но нельзя заставить дружить: без взаимопонимания дружбы не бывает. С верным другом легче жить на свете, легче преодолевать трудности. Друзей у человека не бывает много, ведь разве многим можно открыть душу, рассказать о своих переживаниях? Как же найти такого человека? Наверное, прежде всего, самому нужно быть честным, уметь сострадать, радоваться успехам другого. Надо быть требовательным не только к другим, но и к себе. В моих друзьях мне нравится выдержка, эрудиция, чувство юмора, доброта. Иногда мне не хватает этих ценностей, но мои друзья всегда рядом со мной. Я уверена в них, ведь наша дружба испытана в сложных ситуациях.
1."Світ спав, освітлений місяцем. А на його долоні лежала Посмішка. Він дивився на неї в білому світлі, яке падало з опівнічного неба. І тихо повторював про себе, знову і знову: «Усмішка, чудова усмішка ...»
2."Та це ж просто дурість якась - живеш зовсім недовго, а потім, озирнутися не встигнеш, тебе закопають в землю, ніби ти зерно; тільки нічого з тебе не виросте. Що ж тут доброго? Люди лежать в землі мільйон років, а толку ніякого. "
3."На перших порах все були зачаровані. Чудова вигадка ці корисні і зручні штуки! Майже іграшки, майже забава! Але люди надто втягнулися в гру, зайшли занадто далеко, все наше суспільство потрапило в полон до механічних нянькам - і заплуталося, і вже не вміє виплутатися, навіть не вміє саме собі зізнатися, що заплуталося. Ось вони і мудрують, як і у всьому іншому: такий, мовляв, наш вік! Такі умови життя! Ми - нервове покоління! "