В цех по изготовлению щитовых деталей доставлено сырье в виде заготовок из древесностружечных плит и облицовочного материала на основе пропитанных бумаг. Необходимо изготовить детали размером 1720 х 540 х 16мм.
1. Рассчитайте размеры заготовок из ДСтП поступивших в цех.
2. Рассчитайте норму расхода клеевых материалов для облицовывания пластей и кромок щитовых заготовок (клеевой материал выберите самостоятельно). Прокомментируйте свои действия.
3. Назовите единицы измерения при расчете норм расхода ДСтП и синтетического облицовочного материала
Текст задания:
В соответствии с выбранным оборудованием, согласно заданию 1, расскажите, какими средствами индивидуальной защиты необходимо пользоваться при работе на данной установке.
Техніка передач
Прийом і передача є основним технічним прийомом у волейболі. Розрізняють верхні та нижні передачі. Основою правильного виконання передачі є своєчасне переміщення до м’яча і набуття відповідної ігрової стійки. Передачі здійснюють у таких напрямках — уперед, над собою, назад (за голову) і в сторони.
б виконання прийому і передачі м’яча двома руками знизу обумовлений взаємодією гравця з м’ячем, що може летіти з різною швидкістю. Волейболіст набуває середньої стійки (ноги на ширині плечей (одна на півстопи попереду), напівзігнуті в колінах, руки перед тулубом). Визначивши можливе місце падіння м’яча, гравець виходить до нього, руки з’єднані, тулуб нахилено вперед.
Основні поради з техніки виконання передач
1. У волейболі будь-яке торкання м’яча виконують швидко і водночас обома руками, тобто без затримки або подвійного торкання м’яча.
2. Постійно вдосконалювати першу і другу передачі м’яча, оскільки точна передача є основою всієї гри.
3. Виконуючи другу передачу, необхідно точно оцінювати ігрову ситуацію.
4. Виконавши другу передачу, не слід стояти на місці, а негайно починати страхувати свого нападаючого.
5. Не слід намагатися виконати передачу у стрибку, якщо її можна виконати з основної стійки.
6. Із важких положень другу передачу адресують гравцеві, який перебуває ближче та до якого гравець, який приймає, спрямований обличчям.
Объяснение:
ну, нет наверное
Объяснение:
Увертю́ра (фр. ouverture от лат. apertura «открытие; начало») — инструментальное вступление к театральному спектаклю, чаще музыкальному (опере, балету, оперетте), но иногда и к драматическому, а также к вокально-инструментальным произведениям — кантатам и ораториям или к инструментальным пьесам сюитного типа. Начиная с XX века такого рода музыкальные вступления нередко предваряют и кинофильмы[1].
Особой разновидностью увертюры является жанр симфонической музыки — концертная пьеса, исторически также связанная с музыкальным театром[1].