ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ:
1. Скільки тривав елліністичний період:
1) 100 років;
2) 300 років;
3) 250 років.

2. Під час елліністичного періоду сформувалися:
1) окремі монархії;
2) поліси;
3) єдина держава.

3. В елліністичних містах офіційною стала:
1) грецька мова;
2) латинська мова;
3) іонійська мова.

4. Творцем першого планетарію був:
1) Аристарх Самоський;
2) Діонісій Фракійський;
3) Архімед.

5. Центром елліністичної культури були:
1) Афіни ;
2) Александрія;
3) Сіракузи.

6. Автором першої у світі граматики був:
1) Діонісій Фракійський;
2) Аристарх Самоський;
3) Александр Македонський.

7. Об’єктом художнього зображення в елліністичній літературі стають:
1) державні питання;
2) соціальні та політичні протиріччя;
3) окрема людина зі своїми приватними інтересами.

8. Елліністичне суспільство надавало перевагу:
1) комедії;
2) епосу;
3) драмі.

9. «Зіркою нової комедії» називали:
1) Філімона;
2) Менандра;
3) Дифіла.

10. Менандр у своїх творах ідеалізував:
1) сільське життя на лоні природи;
2) державні і політичні успіхи;
3) побут і звичаї заможних афінян.

11. У якій з п’єс Менандр підкреслює, що життя людини залежить від неї самої:
1) «Похмурий»;
2) «Відрізана коса»;
3) «Третейський суд».

12. Представником поезії «малих форм» був:
1) Каллімах;
2) Феокрит;
3) Асклепад Самоський.

13. Феокрит є автором:
1) елегій, епіграм та гімнів;
2) епіліїв;
3) буколічної та пастушачої поезії.

14. Майстром епіграм в елліністичній літературі вважають:
1) Асклепада Самоського;
2) Каллімаха;
3) Феокрита.

15. Апполоній Родоський є автором:
1) ліричних віршів;
2) комедій;
3) епічної поеми.

Сочинение по теме : Совершенный человек современности"

На мой взгляд, современный человек должен следовать всем тенденциям современного общества. Получается, что в обществе модно и востребовано, тому и должен следовать современный человек. Это касается всех сфер жизни нашего общества. Если модно, скажем, носить черные вещи, увлекаться музыкой и архитектурой, то современный человеком, для этого общества, будет тот, кто следует этим тенденциям. Если же человеку нравятся вещи других цветов и он предпочитает живопись, то для социума он не будет являться современным, так как не следует его тенденциям и пути.

Другим не менее важным показателем, по которому можно определить современного человека, является то, как человек использует все самые последние достижения общества, особенно в сфере технологий. Если человек активно пользуется всеми современными технологиями или большинством из них(интернет, мобильный телефон, социальные сети), то данного человека можно считать современным и, как правило, такому человеку легче ориентироваться в обществе и быть более коммуникабельным.

И самым главным показателем, по которому можно определить современного человека в нашем обществе, это объем информации, которым человек владеет. Иными словами, уровень знаний человека во всех возможных областях общества. С такими людьми, как правило, легко общаться и находить общие темы для разговора. Поэтому люди, которые имеют определенные знания в какой-либо области и интересуются множеством других сфер жизни, всегда востребованы, популярны и коммуникабельны в обществе. Именно поэтому их можно назвать современными.

В завершение хочется сказать, что принципов и правил по которым можно определить современного человека великое множество и каждый человек может привести свои примеры, которые будут правильными. Но наиболее объективными могут считаться эти 3 показателя, ведь большинство людей в обществе, именно по ним судят о современности человека.

Вже протягом багатьох століть існує російський імперський міф про Київську Русь як «колиску трьох братніх народів», за яким Росія на правах «старшого брата» претендує на спадщину історії, культурних традицій, релігійного та духовного життя давнього Києва доби його розквіту як одного з центрів тогочасної  цивілізації. І цей політичний міф так глибоко укорінився у свідомість російської політичної еліти,

що її спроби вироблення концепції власної ідентичності після розпаду спочатку Російської імперії, а згодом і СРСР (то ідея «євразійства», то повернення до «неонорманізму» з пошуками своїх витоків у варязьких поселеннях на берегах Ладоги), так чи інакше знову і знову повертаються  «на круги своя» — до спадщини Київської Русі.

 Яскравим підтвердженням цього є сучасна російська ідея-фікс щодо встановлення в Москві пам’ятника хрестителю Русі — великому князю київському Володимиру. А президент Росії В. Путін знову заговорив про «братський український народ», «спільну історію» та «духовні скрепи»

на тлі зальної концепції побудови так званого «руського міра», межі якого першочергово мають охоплювати межі колишньої російської імперії з її наступною трансформацією у форму СРСР.

І територія сучасної України тут перебуває на чільному місці в реалізації цих реваншистських планів та спроб повернути назад колесо історії.

Объяснение: