Роман Міхаеля Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» у казковій формі знайомить читачів з реальними явищами і стосунками. Поєднання дійсності та казковості виявляється в композиції, сюжеті, персонажах, художньому часі й просторі. Вигадані країни (Недогадія, Мандала, Ларіпура, Країна Тисячі Вулканів, Край Світу та ін.) та незвичайні герої (паротяжиха Емма, ніби-велетні, дракони та дракониха) є своєрідним віддзеркаленням довколишнього світу, його особливостей і закономірностей, географії та історії. Фантастичний світ твору Міхаеля Енде не лише зачаровує своєю незвичайністю, а й поглиблює наші уявлення про реальність. Вигадані країни порівнюються з Німеччиною, Африкою, Китаєм, митець вказує на їхні географічні координати, описує державний устрій, політику, транспорт, освіту тощо. У такий казково-фантастичний іб автор спонукає юних читачів замислитися над тим, у якому світі вони живуть, і не уникати проблем дійсності.
Персонажі роману Міхаеля Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас», хоча й живуть у фантастичних країнах і беруть участь у неймовірних пригодах, насправді дуже схожі на звичайних людей. Їм притаманні людські якості (життєрадісність, цілеспрямованість, відкритість, доброзичливість, допитливість, прагнення кращого) та живі яскраві характери.
У творі утверджуються моральні цінності – дружба, взаємодо , повага до інших, любов до батьківщини, кохання. А ще в романі Міхаеля Енде осмислюються поняття «добро» і «зло», «життя» і «смерть», «милосердя» і «байдужість». Розкрийте ці поняття на прикладі окремих епізодів і персонажів твору.
Стрільцівський степ є решткою Старобільських цілин, загальна площа яких на початку ХХ ст. складала більш 24 тис. га, і які належали чотирьом кінним заводам (Стрілецькому, Ново-Олександрівському, Лимарівському та Деркульському). Площа Стрільцівської цілини на той час була біля 7 тис. га [Лавренко, Дохман, 1933]. На початку ХХ ст. почалося швидке освоєння цих земель і до середини сторіччя Старобільські степи були майже повністю розорані, збереглися лише невеликі фрагменти в межах яружно-балкової мережі. Територія заповідника є єдиною вододільною ділянкою, що збереглася з тих степів. У 1956 р. в плакорній частині заповідника була відведена ділянка абсолютно заповідного степу (27 га), в 1976 р. була відведена друга ділянка (54 га), яка охоплювала балки Великі і Малі Терни. На решті площі з 1956 р. був введений режим періодичного сінокосіння з трьохрічною ротацією (ділянки викошувалися один раз на три роки). На сьогодні за ступенем розвитку резерватогенних процесів та необхідністю впровадження заходів по збереженню та відновленню корінних угруповань територія поділяється на такі фунцкціональні частини: територія заповідного ядра (до розширення заповідника): абсолютно заповідна ділянка – 81 га (плакорна та балочна ділянки), плакорна періодично викошувана ділянка (240 га), схилові не викошувані (з 1990 р.) ділянки с заростями чагарників (201 га); нова територія (територія розширення в 2004 р.): перелоги (267) га, цілинні ділянки (248 га). За сучасних умов єдиним шляхом оптимізації режиму збереження степового різноманіття є розширення площі ділянок в режимі випасання, з суворим контролем пасовищних навантажень.
Стрільцівський степ має значні перспективи що до розширення території. Перспективні території такі: 1) балка Глиняний яр (290 га), межує з територією заповідника зі сходу, 2) цілинна ділянка з південної межі заповідника (250 га), 3) балка Березова, яка налічує біля 1000 га цілини та старих перелогів, розташована з південно-західної сторони від території заповідника і відокремлена невеликою ділянкою ріллі 4) балка Тернова (190 га), межує з територією заповідника в верхів’ях Крейдяного яру.
Объяснение:
Роман Міхаеля Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» у казковій формі знайомить читачів з реальними явищами і стосунками. Поєднання дійсності та казковості виявляється в композиції, сюжеті, персонажах, художньому часі й просторі. Вигадані країни (Недогадія, Мандала, Ларіпура, Країна Тисячі Вулканів, Край Світу та ін.) та незвичайні герої (паротяжиха Емма, ніби-велетні, дракони та дракониха) є своєрідним віддзеркаленням довколишнього світу, його особливостей і закономірностей, географії та історії. Фантастичний світ твору Міхаеля Енде не лише зачаровує своєю незвичайністю, а й поглиблює наші уявлення про реальність. Вигадані країни порівнюються з Німеччиною, Африкою, Китаєм, митець вказує на їхні географічні координати, описує державний устрій, політику, транспорт, освіту тощо. У такий казково-фантастичний іб автор спонукає юних читачів замислитися над тим, у якому світі вони живуть, і не уникати проблем дійсності.
Персонажі роману Міхаеля Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас», хоча й живуть у фантастичних країнах і беруть участь у неймовірних пригодах, насправді дуже схожі на звичайних людей. Їм притаманні людські якості (життєрадісність, цілеспрямованість, відкритість, доброзичливість, допитливість, прагнення кращого) та живі яскраві характери.
У творі утверджуються моральні цінності – дружба, взаємодо , повага до інших, любов до батьківщини, кохання. А ще в романі Міхаеля Енде осмислюються поняття «добро» і «зло», «життя» і «смерть», «милосердя» і «байдужість». Розкрийте ці поняття на прикладі окремих епізодів і персонажів твору.
У 1956 р. в плакорній частині заповідника була відведена ділянка абсолютно заповідного степу (27 га), в 1976 р. була відведена друга ділянка (54 га), яка охоплювала балки Великі і Малі Терни. На решті площі з 1956 р. був введений режим періодичного сінокосіння з трьохрічною ротацією (ділянки викошувалися один раз на три роки). На сьогодні за ступенем розвитку резерватогенних процесів та необхідністю впровадження заходів по збереженню та відновленню корінних угруповань територія поділяється на такі фунцкціональні частини:
територія заповідного ядра (до розширення заповідника): абсолютно заповідна ділянка – 81 га (плакорна та балочна ділянки), плакорна періодично викошувана ділянка (240 га), схилові не викошувані (з 1990 р.) ділянки с заростями чагарників (201 га);
нова територія (територія розширення в 2004 р.): перелоги (267) га, цілинні ділянки (248 га). За сучасних умов єдиним шляхом оптимізації режиму збереження степового різноманіття є розширення площі ділянок в режимі випасання, з суворим контролем пасовищних навантажень.
Стрільцівський степ має значні перспективи що до розширення території. Перспективні території такі: 1) балка Глиняний яр (290 га), межує з територією заповідника зі сходу, 2) цілинна ділянка з південної межі заповідника (250 га), 3) балка Березова, яка налічує біля 1000 га цілини та старих перелогів, розташована з південно-західної сторони від території заповідника і відокремлена невеликою ділянкою ріллі 4) балка Тернова (190 га), межує з територією заповідника в верхів’ях Крейдяного яру.