Доба від початку великих географічних відкриттів до середини XVII ст. стала часом, коли в Європі розгорнувся технічний прогрес — з'явилася велика кількість різноманітних винаходів і технічних удосконалень. Європейці вже не запозичували винаходів, зроблених арабами, китайцями та індійцями, як було раніше, а самі робили відкриття, значно випереджаючи інші народи.
Одним із головних напрямків наукового пошуку європейців було вдосконалення джерел енергії та двигунів. Ясна річ, що головний “двигун” давніх часів — мускульна сила людини — залишався, і ніщо не могло його заступити. Саме людина обертала гончарне коло, пускала в рух різноманітні верстати. Проте людський розум, не відмовляючись від цього “двигуна”, зумів удосконалити інші механізми.
Було вдосконалено колесо, що приводило в рух водяний млин. Його діаметр сягав десятків метрів. Завдяки цьому на млинах у другій половині XVII ст. стали виробляти 37 кг борошна на годину (у ХІІ ст. виробляли 17 кг).Відчутні зміни стались у гірничодобувній справі. Видобуток вугілля і руди, з якої отримували залізо, мідь, срібло, належали до найдавніших занять. У XVI—XVII ст. у гірничодобувному виробництві вже використовували помпи для відкачування з шахт води, транспортери для підняття руди на поверхню, створювали в шахтах системи вентиляції. На міднорудних промислах Словаччини у XVI ст. вперше для доставки руди до місця переробки використовували вагонетки; їх тягли по дерев'яних рейках коні. Через деякий час цей винахід застосовували і в англійських кам'яновугільних копальнях. Згодом, в епоху парових двигунів, цю ідею використали для створення залізниці, замінивши дерев'яні рейки металевими. Заміна ручної праці кінською або механічною тягою дозволила значно збільшити продуктивність праці гірників.
У XVI—XVII ст. європейці вдосконалили існуючі технології плавлення металів. Зростання попиту на вироби з металу завдяки розпочатому освоєнню Нового Світу стимулювало пошук в збільшення їх виробництва, який розвивався у двох напрямках. По-перше, вдосконалили процес плавки і конструкцію плавильних печей. Наприкінці XІV ст. у країнах Європи почали використовувати доменну піч. Завдяки вдосконаленню процесу плавки навчилися отримувати чавун і високоякісну сталь. По-друге, розширили виробництво кам'яного вугілля, яке мало більшу температуру горіння порівняно з торфом і деревним вугіллям. Намагання здійснити заміну деревного вугілля кам'яним було пов'язано також із стрімким зменшенням у XVI ст. лісових масивів. Вперше за свою історію людина побачила, як унаслідок її діяльності стали зникати природні ресурси. Це спонукало міські власті розпочати регулювання використання лісів. Для потреб металургії відводилися окремі ділянки лісів, робилися нові посадки дерев, проте це не вирішувало проблеми.
Битва за Правобережную Украину продолжалась в период с 24 декабря 1943 года по 17 апреля 1944 года Она носила название Днепровско-Карпатской наступательной операции и явилась одной из крупнейших в ходе всей войны.
Битве за Правобережную Украину предшествовало освобождение Левобережной Украины. В течение 4-х месяцев советские войска захватили несколько плацдармов на западном берегу реки Днепр. Позже их было решено использовать для развития новых наступательных операций. Была разработана программа по освобождению Украины и разгрому всей немецкой группы армий «Юг». Для реализации (выполнения) военного плана привлекли войска 1-го, 2-го 3-го и 4-го Украинских фронтов. Всю операцию координировали (разрабатывали) Маршалы Советского Союза Г.К. Жуков и А.М. Василевский.
Советская армия продолжала наступление. Немецкие войска были не в силах его остановить и старались не допустить окружения. Результатом наступления стал полный разгром южного крыла германского Восточного фронта. Советские войска вышли на линию государственной границы. Были созданы условия для освобождения всей Центральной и Юго-Восточной Европы.
Крымская операция 1944 года — наступательная операция советских войск с целью освобождения Крыма от немецких войск во время Великой Отечественной войны. Проводилась с 8 апреля по 12 мая 1944 года силами 4-го Украинского фронта и Отдельной Приморской армии во взаимодействии с Черноморским флотом и Азовской военной флотилией
В течение трёх дней войска 4-го Украинского фронта вели ожесточённые бои и к исходу дня 10 апреля прорвали оборону противника на Перекопском перешейке и южнее Сиваша. Танковые части вошли в прорыв на участке 51-й армии и устремились на Джанкой. 11 апреля город был освобождён. В ночь на 11апреля одновременно с 19-м танковым корпусом в наступление перешла Отдельная Приморская армия, которая при поддержке авиации 4-й воздушной армии и Черноморского флота к утру овладела Керчью.
Доба від початку великих географічних відкриттів до середини XVII ст. стала часом, коли в Європі розгорнувся технічний прогрес — з'явилася велика кількість різноманітних винаходів і технічних удосконалень. Європейці вже не запозичували винаходів, зроблених арабами, китайцями та індійцями, як було раніше, а самі робили відкриття, значно випереджаючи інші народи.
Одним із головних напрямків наукового пошуку європейців було вдосконалення джерел енергії та двигунів. Ясна річ, що головний “двигун” давніх часів — мускульна сила людини — залишався, і ніщо не могло його заступити. Саме людина обертала гончарне коло, пускала в рух різноманітні верстати. Проте людський розум, не відмовляючись від цього “двигуна”, зумів удосконалити інші механізми.
Було вдосконалено колесо, що приводило в рух водяний млин. Його діаметр сягав десятків метрів. Завдяки цьому на млинах у другій половині XVII ст. стали виробляти 37 кг борошна на годину (у ХІІ ст. виробляли 17 кг).Відчутні зміни стались у гірничодобувній справі. Видобуток вугілля і руди, з якої отримували залізо, мідь, срібло, належали до найдавніших занять. У XVI—XVII ст. у гірничодобувному виробництві вже використовували помпи для відкачування з шахт води, транспортери для підняття руди на поверхню, створювали в шахтах системи вентиляції. На міднорудних промислах Словаччини у XVI ст. вперше для доставки руди до місця переробки використовували вагонетки; їх тягли по дерев'яних рейках коні. Через деякий час цей винахід застосовували і в англійських кам'яновугільних копальнях. Згодом, в епоху парових двигунів, цю ідею використали для створення залізниці, замінивши дерев'яні рейки металевими. Заміна ручної праці кінською або механічною тягою дозволила значно збільшити продуктивність праці гірників.
У XVI—XVII ст. європейці вдосконалили існуючі технології плавлення металів. Зростання попиту на вироби з металу завдяки розпочатому освоєнню Нового Світу стимулювало пошук в збільшення їх виробництва, який розвивався у двох напрямках. По-перше, вдосконалили процес плавки і конструкцію плавильних печей. Наприкінці XІV ст. у країнах Європи почали використовувати доменну піч. Завдяки вдосконаленню процесу плавки навчилися отримувати чавун і високоякісну сталь. По-друге, розширили виробництво кам'яного вугілля, яке мало більшу температуру горіння порівняно з торфом і деревним вугіллям. Намагання здійснити заміну деревного вугілля кам'яним було пов'язано також із стрімким зменшенням у XVI ст. лісових масивів. Вперше за свою історію людина побачила, як унаслідок її діяльності стали зникати природні ресурси. Це спонукало міські власті розпочати регулювання використання лісів. Для потреб металургії відводилися окремі ділянки лісів, робилися нові посадки дерев, проте це не вирішувало проблеми.
Если только так )
Освобождение Правобережной Украины.
Битва за Правобережную Украину продолжалась в период с 24 декабря 1943 года по 17 апреля 1944 года Она носила название Днепровско-Карпатской наступательной операции и явилась одной из крупнейших в ходе всей войны.
Битве за Правобережную Украину предшествовало освобождение Левобережной Украины. В течение 4-х месяцев советские войска захватили несколько плацдармов на западном берегу реки Днепр. Позже их было решено использовать для развития новых наступательных операций. Была разработана программа по освобождению Украины и разгрому всей немецкой группы армий «Юг». Для реализации (выполнения) военного плана привлекли войска 1-го, 2-го 3-го и 4-го Украинских фронтов. Всю операцию координировали (разрабатывали) Маршалы Советского Союза Г.К. Жуков и А.М. Василевский.
Советская армия продолжала наступление. Немецкие войска были не в силах его остановить и старались не допустить окружения. Результатом наступления стал полный разгром южного крыла германского Восточного фронта. Советские войска вышли на линию государственной границы. Были созданы условия для освобождения всей Центральной и Юго-Восточной Европы.
Крымская операция 1944 года — наступательная операция советских войск с целью освобождения Крыма от немецких войск во время Великой Отечественной войны. Проводилась с 8 апреля по 12 мая 1944 года силами 4-го Украинского фронта и Отдельной Приморской армии во взаимодействии с Черноморским флотом и Азовской военной флотилией
В течение трёх дней войска 4-го Украинского фронта вели ожесточённые бои и к исходу дня 10 апреля прорвали оборону противника на Перекопском перешейке и южнее Сиваша. Танковые части вошли в прорыв на участке 51-й армии и устремились на Джанкой. 11 апреля город был освобождён. В ночь на 11апреля одновременно с 19-м танковым корпусом в наступление перешла Отдельная Приморская армия, которая при поддержке авиации 4-й воздушной армии и Черноморского флота к утру овладела Керчью.
Объяснение: