Відомий вислів - у людини без минулого немає майбутнього. Насправді, майбутнє таки є. Питання - яке?
Зараз у багатьох людей ставлення до життя складається так, ніби крім сьогоднішнього дня нічого й не було. Так зручно. Але рано чи пізно кожна людина усвідомлює, що вона, живучи сьогодні, є продовженням людей, які були до неї. Існують стосунки з ними, і ці зв'язки, нитки такі ж наочні, як і стосунки з людьми, що живуть зараз. Їх так само потрібно зберігати.
Якщо людина живе тільки сьогоднішнім днем, їй дуже важко усвідомити не лише категорію вічності, але й навіть категорію майбутнього. Звичайного майбутнього, яке настане за горизонтом її власної історії. Людина, що усвідомлює, що вона - частина тисячолітньої історії, розуміє, що в її житті можуть бути завдання, що на довгі роки випереджають термін нашего життєвого відрізка.
Коли йдеш багатьма старовинними вулицями Києва, де якісь старі будівлі стоять у розвалених будівельних лісах, частина - зруйновані, а на місці деяких вже побудовані бізнес-центри, складно відчути життя, яке тут вирувало сто чи двісті років тому. Те, що ми звиклися зі знищенням пам'яток історії, зрозуміло. Жорстоке ХХ століття принесло нашому народу безліч випробувань, корінних переломів. Аж надто часто переставали бути цінностями не лише минуле, духовність, культура, а й саме людське життя!
неспецифической реакцией организма на любое предъявленное требование. То есть любое изменение условий, требующее адаптации организма, является стрессом. При этом изменение может быть вызвано как негативными, так и позитивными факторами. Негативными эти изменения становятся тогда, когда их становится слишком много и организм не успевает адаптироваться к ним. Например, хронический стресс на работе, когда человек месяцами находится в нервном и напряженном состоянии, вызывает истощение организма. Позитивный стресс (позитивные эмоции, встречи с друзьями и т.д.) тоже является стрессом для организма, но он полезен и нужен. Более того, стресс необходим для выживания. По мере того как наш организм адаптируется к окружающей среде, он становится сильнее, выносливее, более выживаемым.
Мы можем говорить о том, что простое напряжение перерастает в стресс в обычном понимании этого слова, когда это напряжение длится слишком долго. Человек постоянно при к окружающей среде за счет глубинной энергии при Если стрессовых факторов становится слишком много, эта энергия исчерпывается, и тогда стрессом становится любая незначительная неприятность
Объяснение:
потому что каждый человек реагирует на один и тот же фактор по-разному, в зависимости от того, насколько он готов адаптироваться к окружающей среде. Исходя из того, что этот порог является сугубо индивидуальным, важно, чтобы каждый человек пополнял свою глубинную энергию адаптации, чтобы у него всегда был внутренний психологический резерв, определяющий адаптироваться, реагировать на изменяющиеся факторы, но при этом не чувствовать дискомфорт
Відомий вислів - у людини без минулого немає майбутнього. Насправді, майбутнє таки є. Питання - яке?
Зараз у багатьох людей ставлення до життя складається так, ніби крім сьогоднішнього дня нічого й не було. Так зручно. Але рано чи пізно кожна людина усвідомлює, що вона, живучи сьогодні, є продовженням людей, які були до неї. Існують стосунки з ними, і ці зв'язки, нитки такі ж наочні, як і стосунки з людьми, що живуть зараз. Їх так само потрібно зберігати.
Якщо людина живе тільки сьогоднішнім днем, їй дуже важко усвідомити не лише категорію вічності, але й навіть категорію майбутнього. Звичайного майбутнього, яке настане за горизонтом її власної історії. Людина, що усвідомлює, що вона - частина тисячолітньої історії, розуміє, що в її житті можуть бути завдання, що на довгі роки випереджають термін нашего життєвого відрізка.
Коли йдеш багатьма старовинними вулицями Києва, де якісь старі будівлі стоять у розвалених будівельних лісах, частина - зруйновані, а на місці деяких вже побудовані бізнес-центри, складно відчути життя, яке тут вирувало сто чи двісті років тому. Те, що ми звиклися зі знищенням пам'яток історії, зрозуміло. Жорстоке ХХ століття принесло нашому народу безліч випробувань, корінних переломів. Аж надто часто переставали бути цінностями не лише минуле, духовність, культура, а й саме людське життя!
неспецифической реакцией организма на любое предъявленное требование. То есть любое изменение условий, требующее адаптации организма, является стрессом. При этом изменение может быть вызвано как негативными, так и позитивными факторами. Негативными эти изменения становятся тогда, когда их становится слишком много и организм не успевает адаптироваться к ним. Например, хронический стресс на работе, когда человек месяцами находится в нервном и напряженном состоянии, вызывает истощение организма. Позитивный стресс (позитивные эмоции, встречи с друзьями и т.д.) тоже является стрессом для организма, но он полезен и нужен. Более того, стресс необходим для выживания. По мере того как наш организм адаптируется к окружающей среде, он становится сильнее, выносливее, более выживаемым.
Мы можем говорить о том, что простое напряжение перерастает в стресс в обычном понимании этого слова, когда это напряжение длится слишком долго. Человек постоянно при к окружающей среде за счет глубинной энергии при Если стрессовых факторов становится слишком много, эта энергия исчерпывается, и тогда стрессом становится любая незначительная неприятность
Объяснение:
потому что каждый человек реагирует на один и тот же фактор по-разному, в зависимости от того, насколько он готов адаптироваться к окружающей среде. Исходя из того, что этот порог является сугубо индивидуальным, важно, чтобы каждый человек пополнял свою глубинную энергию адаптации, чтобы у него всегда был внутренний психологический резерв, определяющий адаптироваться, реагировать на изменяющиеся факторы, но при этом не чувствовать дискомфорт