Філіп: Я почав бути зосередженим і відчув інтерес до навчання у 26 років. Доти я був диким юнаком — зовсім не тією людиною, від якої інші хотіли би почути якусь відповідь. Усі люди дорослішають у різному віці. Важливо змалечку привчити дітей практикувати метод «помідора»: працювати сфокусовано без відволікань — без телефонів, скетчів і забавок. Це дуже корисна навичка для життя — уміти зосереджено працювати, а потім робити перерву.
Барбара: Науковці вважають, що дитина здатна концентрувати свою увагу стільки хвилин, скільки їй років + 1: тобто, 9-річна дитина цілком здатна фокусувати увагу протягом 10 хвилин. Це середній показник, хтось у цьому віці здатен на більше, хтось на менше. Чи потрібно коригувати відрізок часу для методу «помідора» для дітей? Це дуже залежить від конкретної дитини. Знаю вчителя, який постійно на уроках практикує цей метод із 10-річками, і вони чудово працюють. Подумайте так — якщо ваша дитина може цілу годину грати у відеогру на телефоні, то вона цілком здатна сфокусовано попрацювати над завданням протягом 25 хвилин.
Навчіться казати рішуче «ні» своїм дітям
Барбара: Найважливіший скіл батьків — навчитися казати беззаперечне «ні». У нашій сім’ї за це завжди відповідав Філ. Тоді як я більш м’яка, схильна дозволяти. Але цікаво, що коли в доньок траплялися справжні життєві проблеми, вони йшли до батька, бо він уміє спокійно і раціонально розібрати ситуацію.
Пригадую, наша молодша донька прийшла до мене у вечір перед іспитом з бізнес-статистики і попросила пояснити цілу купу матеріалу. Я викладаю статистику, але сказала «ні»: я не можу вкласти тобі в голову за одну ніч усі ці знання. Зрештою, вона отримала «4». Саме тоді вона зрозуміла, що батьки не можуть швидко провести її через те, що вона має пройти сама.
Якось я говорила з досвідченим технічним інженером та його дружиною — їхній син вступав до однієї зі шкіл Ліги плюща, і вона зізналася, що написала аплікаційну форму за свого сина, і його прийняли. Такого я б ніколи не зробила. Допомагайте своїм дітям, але знайте міру. У Штатах багато батьків націлюють дітей вступати у найкращі університети. Але моя історія ілюструє, що можна не закінчувати Гарвард і зібрати повен зал гарвардських студентів, які прийшли послухати мою лекцію «Як навчитися вчитися». Не цільтеся на елітний заклад, а йдіть своїм шляхом.
Привчіть дітей працювати за методом «помідора»
Філіп: Я почав бути зосередженим і відчув інтерес до навчання у 26 років. Доти я був диким юнаком — зовсім не тією людиною, від якої інші хотіли би почути якусь відповідь. Усі люди дорослішають у різному віці. Важливо змалечку привчити дітей практикувати метод «помідора»: працювати сфокусовано без відволікань — без телефонів, скетчів і забавок. Це дуже корисна навичка для життя — уміти зосереджено працювати, а потім робити перерву.
Барбара: Науковці вважають, що дитина здатна концентрувати свою увагу стільки хвилин, скільки їй років + 1: тобто, 9-річна дитина цілком здатна фокусувати увагу протягом 10 хвилин. Це середній показник, хтось у цьому віці здатен на більше, хтось на менше. Чи потрібно коригувати відрізок часу для методу «помідора» для дітей? Це дуже залежить від конкретної дитини. Знаю вчителя, який постійно на уроках практикує цей метод із 10-річками, і вони чудово працюють. Подумайте так — якщо ваша дитина може цілу годину грати у відеогру на телефоні, то вона цілком здатна сфокусовано попрацювати над завданням протягом 25 хвилин.
Навчіться казати рішуче «ні» своїм дітям
Барбара: Найважливіший скіл батьків — навчитися казати беззаперечне «ні». У нашій сім’ї за це завжди відповідав Філ. Тоді як я більш м’яка, схильна дозволяти. Але цікаво, що коли в доньок траплялися справжні життєві проблеми, вони йшли до батька, бо він уміє спокійно і раціонально розібрати ситуацію.
Пригадую, наша молодша донька прийшла до мене у вечір перед іспитом з бізнес-статистики і попросила пояснити цілу купу матеріалу. Я викладаю статистику, але сказала «ні»: я не можу вкласти тобі в голову за одну ніч усі ці знання. Зрештою, вона отримала «4». Саме тоді вона зрозуміла, що батьки не можуть швидко провести її через те, що вона має пройти сама.
Якось я говорила з досвідченим технічним інженером та його дружиною — їхній син вступав до однієї зі шкіл Ліги плюща, і вона зізналася, що написала аплікаційну форму за свого сина, і його прийняли. Такого я б ніколи не зробила. Допомагайте своїм дітям, але знайте міру. У Штатах багато батьків націлюють дітей вступати у найкращі університети. Але моя історія ілюструє, що можна не закінчувати Гарвард і зібрати повен зал гарвардських студентів, які прийшли послухати мою лекцію «Як навчитися вчитися». Не цільтеся на елітний заклад, а йдіть своїм шляхом.