Воєнні дії в другій половині 1942-1943 рр. причини нападу японії на сша треба знайти відповіді з цієї інформації:
6НАПАД ЯПОНІЇ НА «ПЕРЛ-ХАРБОР» ТА ПОЧАТОК ВІЙНИ В ТИ- ХОМУ ОКЕАНІ. Після підписання пакту 1940 р. Японія про- водила активну загарбницьку політику в Азії. Японські мілі- таристи захопили частину Китаю, а після поразки Франції підписали угоду з урядом А.-Ф. Петена (липень 1941 р.) на пра- во створення баз у французьких колоніях — Лаосі, В’єтнамі, Камбоджі. Проникнення Японії до Індокитаю спонукало США до заморожування японського капіталу в американських банках і до ембарго (заборони) на постачання Японії нафти. Рішення США підтримали Велика Британія та Нідерланди. Унаслідок цього японська зовнішня торгівля скоротилася на 3/4, а ім- порт нафти — на 9/10. Японська економіка опинилася на межі краху. 2 липня 1941 р. уряд Японії прийняв рішення тися на південь», тобто захопити країни Південної і Південно- Східної Азії. Японія мала намір вступити в боротьбу зі США за панування в Тихому океані.
7 грудня 1941 р. японський флот атакував американську вій- ськово-морську базу «Перл-Харбор». США втратили 19 військових кораблів, 272 літаки і понад 3 тис. військовослужбовців. Японія одним раптовим ударом на певний час здобула перевагу на морі й захопила стратегічну ініціативу. 8 грудня США й Велика Бри- танія оголосили війну Японії. Німеччина й Італія заявили про свій намір воювати зі США. Таким чином, наприкінці 1941 р. всі великі держави були втягнуті в Другу світову війну.
Протягом кількох місяців японські війська окупували Ма- лайю, Гонконг, Сингапур, усі острови Індонезії, Філіппіни, ви- садились у Новій Гвінеї й підійшли до Австралії. Таким чином, було загарбано величезну територію з населенням 150 млн осіб і значними природними багатствами.
Продовжуючи наступ в Індії, на Австралію та острови Ти- хого океану, Японія намагалася оволодіти всіма важливими стратегічними пунктами в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні й примусити США та Велику Британію укласти вигідний для неї мир.
Объяснение: Абсолютная звездная величина заданной звезды больше её видимой звездной величины на 16,8 - (-3,16) = 19,96 m. Яркость этой звезды, наблюдаемой с расстояния 10 пк, больше её яркости при 16,8m в 2,512^19.96 = 96382902,36 раз. Поскольку видимая яркость звезды меняется пропорционально квадрату расстояния до неё, то расстояние до звезды в √96382902,36 раз больше 10 пк. Таким образом, расстояние до звезды = 10√96382902,36 = 98174,8 пк ≈ 98,2 кпк.
Абсолютная звездная величина заданной звезды больше абсолютной звездной величины Солнца на 4,84 – (-3,16) = 8m. Разность в 8 звездных величин соответствует разности яркостей (светимостей) звезд в 2,512^8 = 1584,89 раз. Следовательно, светимость заданной звезды составляет примерно 1585 светимостей Солнца.