Во При длительности звучания 2 минуту и среднем качестве звука ( 8 бит, 1048,576 кГц) найдите объем занимаемого файла (МБ). Единицы измерения писать не нужно. ответ - это число.
В 1801 г. был издан указ, разрешавший недворянам покупать незаселённые земли под строительство мануфактур, фабрик, складов и т. п. Указ разрушил многовековую монополию первого сословия на владение земельными угодьями. В 1803 г. последовал указ о «вольных хлебопашцах». Помещики получили право отпускать крепостных на волю с землёй за выкуп или безвозмездно без особого на то разрешения властей. Этим правом воспользовались немногие землевладельцы — за 25 лет в разряд «вольных хлебопашцев» перешли около 47 тыс. крестьян (менее 1% от их общего числа). Однако указ позволил правительству реально оценить степень неготовности помещиков к отмене или ограничению крепостного права.
Весе́лка, також ра́йдуга, рідко радуга[1] (очевидно, від прасл. *radǫga < *radъ; форма з епентичним й пояснюється народно-етимологічним переосмисленням як похідного від «рай» і «дуга»)[2] — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що гаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
Объяснение:
Весе́лка, також ра́йдуга, рідко радуга[1] (очевидно, від прасл. *radǫga < *radъ; форма з епентичним й пояснюється народно-етимологічним переосмисленням як похідного від «рай» і «дуга»)[2] — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що гаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
Весе́лка, також ра́йдуга, рідко радуга[1] (очевидно, від прасл. *radǫga < *radъ; форма з епентичним й пояснюється народно-етимологічним переосмисленням як похідного від «рай» і «дуга»)[2] — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що гаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
Объяснение:
Весе́лка, також ра́йдуга, рідко радуга[1] (очевидно, від прасл. *radǫga < *radъ; форма з епентичним й пояснюється народно-етимологічним переосмисленням як похідного від «рай» і «дуга»)[2] — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що гаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.