Для чего предназначены пилы? - для разрезания (распиловки) различных материалов: древесины, металла, пластика, камня и других.
• 2. Какие виды ножовок вы знаете? -
• Ножовки с продольными зубьями. Зубья пилы имеют треугольную форму с наклоном (косая заточка), напоминают крючки. ...
• Ножовка с поперечными зубьями. Зубья этой пилы имеют форму равнобедренного треугольника. ...
• Ножовки со смешанным типом зубьев.
3. Назовите инструмент для художественного
выпиливания? - лобзик
4. Подумайте и скажите, почему в ручном
лобзике пильное полотно делают тонким и
узким. -Пильное полотно тонкое и узкое, благодаря чему возможно изменять направление пиления.
5. Из каких частей состоит лобзик? - 1– полотно; 2 – корпус; 3 – кнопка включения; 4 – рукоятка; 5 – шнур питания.
6. Куда должны быть направлены зубья пилки
лобзика? -Пилка в лобзике фиксируется строго вертикально, располагаясь зубьями вниз.
7. Как вы думаете, в какую сторону нужно
прилагать больше усилия при выпиливании
лобзиком – вверх или вниз, и почему - лобзик перемещают вниз и вверх без перекосов пилки с легким нажимом, чтобы не поломать заготовку.
8.Что следует делать в местах выпиливания резкого поворота линий контура? -В местах поворота линий рисунка заготовку надо медленно поворачивать, не прекращая вертикального
ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.
Для чего предназначены пилы? - для разрезания (распиловки) различных материалов: древесины, металла, пластика, камня и других.
• 2. Какие виды ножовок вы знаете? -
• Ножовки с продольными зубьями. Зубья пилы имеют треугольную форму с наклоном (косая заточка), напоминают крючки. ...
• Ножовка с поперечными зубьями. Зубья этой пилы имеют форму равнобедренного треугольника. ...
• Ножовки со смешанным типом зубьев.
3. Назовите инструмент для художественного
выпиливания? - лобзик
4. Подумайте и скажите, почему в ручном
лобзике пильное полотно делают тонким и
узким. -Пильное полотно тонкое и узкое, благодаря чему возможно изменять направление пиления.
5. Из каких частей состоит лобзик? - 1– полотно; 2 – корпус; 3 – кнопка включения; 4 – рукоятка; 5 – шнур питания.
6. Куда должны быть направлены зубья пилки
лобзика? -Пилка в лобзике фиксируется строго вертикально, располагаясь зубьями вниз.
7. Как вы думаете, в какую сторону нужно
прилагать больше усилия при выпиливании
лобзиком – вверх или вниз, и почему - лобзик перемещают вниз и вверх без перекосов пилки с легким нажимом, чтобы не поломать заготовку.
8.Что следует делать в местах выпиливания резкого поворота линий контура? -В местах поворота линий рисунка заготовку надо медленно поворачивать, не прекращая вертикального
Объяснение:
ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.