Объекты культурного наследия (памятники истории и культуры) народов Российской Федерации — объекты недвижимого имущества (включая объекты археологического наследия) и иные объекты с исторически связанными с ними территориями, произведениями живописи, скульптуры, декоративно-прикладного искусства, объектами науки и техники и иными предметами материальной культуры, возникшие в результате исторических событий, представляющие собой ценность с точки зрения истории, археологии, архитектуры, градостроительства, искусства, науки и техники, эстетики, этнологии или антропологии, социальной культуры и являющиеся свидетельством эпох и цивилизаций, подлинными источниками информации о зарождении и развитии культуры[1].
По данным информационно-справочного ресурса «Памятники истории и культуры (объекты культурного наследия) народов Российской Федерации» на 26 июня 2016 года на территории государства зарегистрировано 120924 объекта, в том числе:
памятники археологии — 25965;памятники архитектуры — 61747;памятники истории — 29564;памятники монументального искусства — 3626.
По состоянию на 26 июня 2016 года в едином государственном реестре объектов культурного наследия (памятников истории и культуры) народов Российской Федерации числится 30197 объектов, из них:
памятники археологии — 670;
памятники градостроительства и архитектуры — 20521;
памятники истории — 8692;памятники искусства — 605.
Основні образи комедії Мольєра «Міщанин – шляхтич» (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт)
Мета: продовжити знайомити учнів із сюжетом комедії Мольєра; до глибше зрозуміти зміст твору та його художні особливості; характеризувати та порівнювати героїв, розвивати образне мислення, уміння читати за ролями, коментувати художній текст; прищеплювати учням кращі людські якості, почуття гумору.
Обладнання: текст комедії Мольєра «Міщанин – шляхтич», тлумачний словник, картина Едмонда Джеффроя «Герої комедії Мольєра», ілюстрації, роздатковий матеріал «Пазли», кросворд, ескізи костюмів.
Тип уроку: урок поглибленої роботи над текстом.
Найкраще, що я можу зробити – це викривати у смішних зображеннях пороки мого часу.
Мольєр
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда за запитаннями вчителя. Технологія «Вільний мікрофон»
- Які риси має комедія Мольєра?
- Які суспільні явища штовхнули Мольєра на створення цього твору?
- Назвіть відомих попередників Мольєра в галузі драматургії у Франції?
- Що вони стверджували?
- В чому полягає новаторство Мольєра?
- Що висміяв Мольєр у комедії?
2. Робота з епіграфом. Яке значення він має для розуміння комедії?
III. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
На відміну від трагедії, де зображувались королі, герої, полководці комедія змальовувала звичайне повсякденне життя. Вона показувала дрібних дворян, прислугу. Завдяки
Правлінню Людовіка IV престиж дворянства піднявся дуже високо. Нерідко заможні купці купували собі дворянські титули. А Мольєр показував, що нічого високого у дворянстві немає. Він висміяв жадобу до наживи, будь-що потрапити у вищий світ.
3. «Перевтілення». Розповідь про задум Мольєра від першої особи. (виступ учня за випереджувальним завданням)
IV. Робота над темою уроку
1. Робота з текстом. Читання в особах («Уроки пана Журдена» Дія 1, ява 2
2. Бесіда з учнями
- Який рівень тогочасної освіти представляють учителі? (вони говорять усяку нісенітницю, яка немає нічого спільного зі справжньою наукою)
- Яким постає Журден у сценах навчання? (звичайним невігласом, не визнає науки, вибирає, що йому подобається)
- Що думають про свого учня самі вчителі? (вони зневажають його, але використовують пана Журдена для власного збагачення)
3. Колективне заповнення діаграми Вена. Спільне та відмінне вчителя танців і музики
4. Порівняти образи вчителя танців і вчителя музики. Зробити висновки про їхні характери, моральні якості.
5. Словникова робота (фехтування, бутафорія, граф, маркіз, міщанин)
6. Інсценізація «Журден і кравець» Дія 2, ява 8
7. Запитання для бесіди:
- який вигляд мав пан Журден у новому вбранні? (досить кумедний)
- що можна сказати про його смак? (одяг Журдена вказує на повну відсутність смаку як у нього самого так і в кравця)
- які риси вдачі Журдена виявилися у цій сцені?
( Прагнення будь-що стати схожим на аристократа сть- він помітив, що кравець відрізав у нього шматок тканини на власний костюм)
8. Творчий переказ. Розповісти, що відбувається в домі пана Журдена від імені:
- самого Журдена;
- пані Журден;
- покоївки Ніколь.
9. Прийом «Пазли». З'єднати героя з його характеристикою.
Журден Лицемірний і цинічний дворянин
Дорант Розумний і кмітливий слуга
Пані Журден Тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання
Ков'ель Тип сварливої дружини
Клеонт Тип міщанина, втілення марнолюбства
10. Розкажіть, якими зображені аристократи граф Дорант і маркіза Дорімена? ( граф- зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами аби видурити в нього гроші; маркіза – молода вдова, яка прагне розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію.
11. Бесіда
- Чи можна стосунки пана Журдена з графом Дорантом вваж
ати дружбою?
- Чи справді граф Дорант міг говорити з королем про пана Журдена?
- Як граф ставився до Журдена?
12. Психолого- аналітичний практикум.
Роль служниці Ніколь є другорядною. Доведіть, спираючись на цитати, що образ цієї героїні яскравий, додає комедійності до твору.
13. Евристична бесіда
- Яке доручення пані Журден дала Ніколь? Чому воно виявилося для дівчини приємним?
- Як зустріли Клеонт і Ков'єль Ніколь, яка хотіла повідомити їм радісну звістку?
- Розкрийте образ Клеонта за його розмовою зі слугою після того, як пішла здивована Ніколь?
V. Закріплення вивченого матеріалу. Складання таблиці «Риси вдачі пана Журдена»
Негативні Позитивні
Приниження і глузування перед аристократами Уміння рахувати гроші
Неосвіченість сть
Нерозсудливість Наївність
Сліпа довіра Розважливість
Грубість Щира віра у шляхетність графа Доранта
Жорстокість до власної доньки Любов до народної пісні
Объекты культурного наследия (памятники истории и культуры) народов Российской Федерации — объекты недвижимого имущества (включая объекты археологического наследия) и иные объекты с исторически связанными с ними территориями, произведениями живописи, скульптуры, декоративно-прикладного искусства, объектами науки и техники и иными предметами материальной культуры, возникшие в результате исторических событий, представляющие собой ценность с точки зрения истории, археологии, архитектуры, градостроительства, искусства, науки и техники, эстетики, этнологии или антропологии, социальной культуры и являющиеся свидетельством эпох и цивилизаций, подлинными источниками информации о зарождении и развитии культуры[1].
По данным информационно-справочного ресурса «Памятники истории и культуры (объекты культурного наследия) народов Российской Федерации» на 26 июня 2016 года на территории государства зарегистрировано 120924 объекта, в том числе:
памятники археологии — 25965;памятники архитектуры — 61747;памятники истории — 29564;памятники монументального искусства — 3626.
По состоянию на 26 июня 2016 года в едином государственном реестре объектов культурного наследия (памятников истории и культуры) народов Российской Федерации числится 30197 объектов, из них:
памятники археологии — 670;
памятники градостроительства и архитектуры — 20521;
памятники истории — 8692;памятники искусства — 605.
Основні образи комедії Мольєра «Міщанин – шляхтич» (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт)
Мета: продовжити знайомити учнів із сюжетом комедії Мольєра; до глибше зрозуміти зміст твору та його художні особливості; характеризувати та порівнювати героїв, розвивати образне мислення, уміння читати за ролями, коментувати художній текст; прищеплювати учням кращі людські якості, почуття гумору.
Обладнання: текст комедії Мольєра «Міщанин – шляхтич», тлумачний словник, картина Едмонда Джеффроя «Герої комедії Мольєра», ілюстрації, роздатковий матеріал «Пазли», кросворд, ескізи костюмів.
Тип уроку: урок поглибленої роботи над текстом.
Найкраще, що я можу зробити – це викривати у смішних зображеннях пороки мого часу.
Мольєр
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда за запитаннями вчителя. Технологія «Вільний мікрофон»
- Які риси має комедія Мольєра?
- Які суспільні явища штовхнули Мольєра на створення цього твору?
- Назвіть відомих попередників Мольєра в галузі драматургії у Франції?
- Що вони стверджували?
- В чому полягає новаторство Мольєра?
- Що висміяв Мольєр у комедії?
2. Робота з епіграфом. Яке значення він має для розуміння комедії?
III. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
На відміну від трагедії, де зображувались королі, герої, полководці комедія змальовувала звичайне повсякденне життя. Вона показувала дрібних дворян, прислугу. Завдяки
Правлінню Людовіка IV престиж дворянства піднявся дуже високо. Нерідко заможні купці купували собі дворянські титули. А Мольєр показував, що нічого високого у дворянстві немає. Він висміяв жадобу до наживи, будь-що потрапити у вищий світ.
3. «Перевтілення». Розповідь про задум Мольєра від першої особи. (виступ учня за випереджувальним завданням)
IV. Робота над темою уроку
1. Робота з текстом. Читання в особах («Уроки пана Журдена» Дія 1, ява 2
2. Бесіда з учнями
- Який рівень тогочасної освіти представляють учителі? (вони говорять усяку нісенітницю, яка немає нічого спільного зі справжньою наукою)
- Яким постає Журден у сценах навчання? (звичайним невігласом, не визнає науки, вибирає, що йому подобається)
- Що думають про свого учня самі вчителі? (вони зневажають його, але використовують пана Журдена для власного збагачення)
3. Колективне заповнення діаграми Вена. Спільне та відмінне вчителя танців і музики
4. Порівняти образи вчителя танців і вчителя музики. Зробити висновки про їхні характери, моральні якості.
5. Словникова робота (фехтування, бутафорія, граф, маркіз, міщанин)
6. Інсценізація «Журден і кравець» Дія 2, ява 8
7. Запитання для бесіди:
- який вигляд мав пан Журден у новому вбранні? (досить кумедний)
- що можна сказати про його смак? (одяг Журдена вказує на повну відсутність смаку як у нього самого так і в кравця)
- які риси вдачі Журдена виявилися у цій сцені?
( Прагнення будь-що стати схожим на аристократа сть- він помітив, що кравець відрізав у нього шматок тканини на власний костюм)
8. Творчий переказ. Розповісти, що відбувається в домі пана Журдена від імені:
- самого Журдена;
- пані Журден;
- покоївки Ніколь.
9. Прийом «Пазли». З'єднати героя з його характеристикою.
Журден Лицемірний і цинічний дворянин
Дорант Розумний і кмітливий слуга
Пані Журден Тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання
Ков'ель Тип сварливої дружини
Клеонт Тип міщанина, втілення марнолюбства
10. Розкажіть, якими зображені аристократи граф Дорант і маркіза Дорімена? ( граф- зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами аби видурити в нього гроші; маркіза – молода вдова, яка прагне розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію.
11. Бесіда
- Чи можна стосунки пана Журдена з графом Дорантом вваж
ати дружбою?
- Чи справді граф Дорант міг говорити з королем про пана Журдена?
- Як граф ставився до Журдена?
12. Психолого- аналітичний практикум.
Роль служниці Ніколь є другорядною. Доведіть, спираючись на цитати, що образ цієї героїні яскравий, додає комедійності до твору.
13. Евристична бесіда
- Яке доручення пані Журден дала Ніколь? Чому воно виявилося для дівчини приємним?
- Як зустріли Клеонт і Ков'єль Ніколь, яка хотіла повідомити їм радісну звістку?
- Розкрийте образ Клеонта за його розмовою зі слугою після того, як пішла здивована Ніколь?
V. Закріплення вивченого матеріалу. Складання таблиці «Риси вдачі пана Журдена»
Негативні Позитивні
Приниження і глузування перед аристократами Уміння рахувати гроші
Неосвіченість сть
Нерозсудливість Наївність
Сліпа довіра Розважливість
Грубість Щира віра у шляхетність графа Доранта
Жорстокість до власної доньки Любов до народної пісні