Поет надав природному явищу якостей живої істоти: дощ хапав за п’яти, дзвенів над вухом, сварився, не зміг впіймати хлопчика, барабанив у шибку, з вітром нагинав віти, залив усю стежку. Використав уособлення. Хлопчик спритний, краплі дощу стають усе частішими, стежка рівна та добре протоптана.