Ісус, відповідаючи на запитання знатного чоловіка, що робити, щоб мати життя вічне, вказав йому на три важливі речі, необхідні для осягнення цієї мети: а) основою, джерелом вічного життя людини є передусім Бог; б) дорогою до вічного життя є дотримання заповідей Божих; в) дотримання букви і особливо духа заповідей повинно бути знаком любові до Бога і ближнього, знаком повної надії людини на Бога і довір’я Його волі.
Свою відповідь Ісус Христос почав з пояснення образу Бога, його розуміння. Оскільки життя вічне, це зв’язок любові людини з Богом, то його успадкування залежить передусім від ставлення людини до Бога. Тому Ісус пояснив чоловікові, що добрим є хіба один Бог, а тим самим старався пробудити в нього віру, запросив його увірувати в Христа, як правдивого Бога, джерело свого вічного життя. Цим хотів відкрити чоловікові таємницю, що він є недалеко від життя вічного, якщо увірує в Христа, як Бога і довіриться Йому.
Такою відповіддю Ісус хотів пояснити чоловікові, до йому зрозуміти важливу істину, що життя вічне людина успадковує не власними зусиллями, стараннями, а воно є даром Божим. То Бог дарує людині життя вічне тоді, коли вона дозволяє Богові наповнити себе добром - Божою ласкою, любов’ю, Божими дарами у міру своєї відкритості на Бога і його волю. Отже джерелом, основою щастя і вічного життя людини мають бути не лише Божі дари, як плоди побожного, духовного життя, а сам Бог, як особа.
Объяснение:
Ісус, відповідаючи на запитання знатного чоловіка, що робити, щоб мати життя вічне, вказав йому на три важливі речі, необхідні для осягнення цієї мети: а) основою, джерелом вічного життя людини є передусім Бог; б) дорогою до вічного життя є дотримання заповідей Божих; в) дотримання букви і особливо духа заповідей повинно бути знаком любові до Бога і ближнього, знаком повної надії людини на Бога і довір’я Його волі.
Свою відповідь Ісус Христос почав з пояснення образу Бога, його розуміння. Оскільки життя вічне, це зв’язок любові людини з Богом, то його успадкування залежить передусім від ставлення людини до Бога. Тому Ісус пояснив чоловікові, що добрим є хіба один Бог, а тим самим старався пробудити в нього віру, запросив його увірувати в Христа, як правдивого Бога, джерело свого вічного життя. Цим хотів відкрити чоловікові таємницю, що він є недалеко від життя вічного, якщо увірує в Христа, як Бога і довіриться Йому.
Такою відповіддю Ісус хотів пояснити чоловікові, до йому зрозуміти важливу істину, що життя вічне людина успадковує не власними зусиллями, стараннями, а воно є даром Божим. То Бог дарує людині життя вічне тоді, коли вона дозволяє Богові наповнити себе добром - Божою ласкою, любов’ю, Божими дарами у міру своєї відкритості на Бога і його волю. Отже джерелом, основою щастя і вічного життя людини мають бути не лише Божі дари, як плоди побожного, духовного життя, а сам Бог, як особа.