Гайавата – герой ірокезьких віддань, відважний, мудрий, добрий, сміливий воїн, переможець зла, борець з ворожими силами природи. Г. – фігура народного епосу, з яким Лонгфелло був знайомий по записах етнографа Г. Р. Скулкрафта. Як історична особа Г. – ірокезький законодавець початку XV ст., вождь племені онондагов, у своєму правлінні поєднував виборну парламентську систему і місцеве спадкове управління.
У легендах образ Г. придбаває міфологічні риси.
Буквально його ім’я переводиться як “пророк, учитель” або “божество, що протегує рибним і мисливським місцям”. У Лонгфелло Г. представлений переважно у своєму земному вигляді, хоча і наділений деякими надприродними рисами. Його життя протікає в одному з племен оджибуэев, напівкочових алгонкинов. Героїчні діяння Г. викладені Лонгфелло у формі своєрідного рицарського роману.
Герой здійснює подвиги в ім’я благородних цілей.
Він виховувався на лоні природи, немов переймаючи її розум і гармонійність, – підтвердження поширеної в XІX ст. теорії Р. У. Эмерсона про спорідненість з природою як запоруці цілісності людини. Досягнувши віку юного воїна, Г. шукає батька, і між ними відбувається боротьба, з якої герой поеми виходить переможцем. Великі діяння Г. складають основне оповідання, що завершується відходом героя у світлий світ услід за “дамою серця” Миннегагой, коли в поселеннях індійців з’являються білі люди.
Консервативна Англія славиться своїми диваками. Ці диваки іноді пишуть геніальні книги. Чи читали ви «Алісу в Країні Див»? Риторичне запитання. Якщо претендуєте на звання бодай трохи ерудованої людини, то читали (або мультик дивилися, або принаймні знаєте, хто така Аліса і як вона впала до кролячої нори). Якщо ж ви відвідали Країну Див не лише, так би мовити, у рамках туристичної екскурсії, а серйозно цікавилися її звичаями (тверезо мислячі люди називають це темою, ідеєю, історією написання тощо), то зможете багато цікавого розповісти своїм менш ерудованим друзям.
Гайавата – герой ірокезьких віддань, відважний, мудрий, добрий, сміливий воїн, переможець зла, борець з ворожими силами природи. Г. – фігура народного епосу, з яким Лонгфелло був знайомий по записах етнографа Г. Р. Скулкрафта. Як історична особа Г. – ірокезький законодавець початку XV ст., вождь племені онондагов, у своєму правлінні поєднував виборну парламентську систему і місцеве спадкове управління.
У легендах образ Г. придбаває міфологічні риси.
Буквально його ім’я переводиться як “пророк, учитель” або “божество, що протегує рибним і мисливським місцям”. У Лонгфелло Г. представлений переважно у своєму земному вигляді, хоча і наділений деякими надприродними рисами. Його життя протікає в одному з племен оджибуэев, напівкочових алгонкинов. Героїчні діяння Г. викладені Лонгфелло у формі своєрідного рицарського роману.
Герой здійснює подвиги в ім’я благородних цілей.
Він виховувався на лоні природи, немов переймаючи її розум і гармонійність, – підтвердження поширеної в XІX ст. теорії Р. У. Эмерсона про спорідненість з природою як запоруці цілісності людини. Досягнувши віку юного воїна, Г. шукає батька, і між ними відбувається боротьба, з якої герой поеми виходить переможцем. Великі діяння Г. складають основне оповідання, що завершується відходом героя у світлий світ услід за “дамою серця” Миннегагой, коли в поселеннях індійців з’являються білі люди.
Консервативна Англія славиться своїми диваками. Ці диваки іноді пишуть геніальні книги. Чи читали ви «Алісу в Країні Див»? Риторичне запитання. Якщо претендуєте на звання бодай трохи ерудованої людини, то читали (або мультик дивилися, або принаймні знаєте, хто така Аліса і як вона впала до кролячої нори). Якщо ж ви відвідали Країну Див не лише, так би мовити, у рамках туристичної екскурсії, а серйозно цікавилися її звичаями (тверезо мислячі люди називають це темою, ідеєю, історією написання тощо), то зможете багато цікавого розповісти своїм менш ерудованим друзям.
Объяснение: