Щоденник (1941—1956 р.) — збірка формату справжнього щоденника з особистими спогадами і записами Олександра Довженка, записаними в хронологічному порядку та послідовності, часів Другої світової війни. Кожен запис в «Щоденнику» міститься із зазначенням дати.
Олександр Довженко з перших днів війни стає своєрідним літописцем тих героїчно-трагічних подій — фіксує побачене й пережите. «Щоденники майстра! От де істинний Довженко, — скаже через півстоліття Микола Вінграновський. — Тепер можна спокійно про це говорити. Недавно вони видані. Мало хто знав, що під час війни Довженко вів щоденник, якому довіряв найзаповітніші свої думки. Він змушений був вести таке подвійне життя…»
Усю війну Олександр Петрович носив із собою смертоносну міну уповільненої дії — гостро викривальний сталінсько-сусловську систему «Щоденник». «Не дай Боже, щоб хто-небудь доніс про це, — продовжує Вінграновський, — ми вже тоді не мали б Довженка». Криваві кати перетворили б митця в табірний порох.
Щоденник (1941—1956 р.) — збірка формату справжнього щоденника з особистими спогадами і записами Олександра Довженка, записаними в хронологічному порядку та послідовності, часів Другої світової війни. Кожен запис в «Щоденнику» міститься із зазначенням дати.
Олександр Довженко з перших днів війни стає своєрідним літописцем тих героїчно-трагічних подій — фіксує побачене й пережите. «Щоденники майстра! От де істинний Довженко, — скаже через півстоліття Микола Вінграновський. — Тепер можна спокійно про це говорити. Недавно вони видані. Мало хто знав, що під час війни Довженко вів щоденник, якому довіряв найзаповітніші свої думки. Він змушений був вести таке подвійне життя…»
Усю війну Олександр Петрович носив із собою смертоносну міну уповільненої дії — гостро викривальний сталінсько-сусловську систему «Щоденник». «Не дай Боже, щоб хто-небудь доніс про це, — продовжує Вінграновський, — ми вже тоді не мали б Довженка». Криваві кати перетворили б митця в табірний порох.