Зім бір бөлек жайласам.
жігіттен нөкер сайласам,
ойпан жерге он отау,
кыран жерге кырык шатыр тігі
конағымды жайғасам!
пышақтан малым кетпесе,
казаным оттан түспесе,
ауылдан топыр үзілмей,
ошақтың оты өшпесе.
май жемесе қонағым,
кан жемесе барағым,
он кісіге жараса
бір кісіге арнап тартқан табағым!
халыққа атым білініп,
шүленгiр* мырза атанар ма екеміз? ! құрлысына талдау жасап берсеңіздер​

1)Основа России — религиозная энергия .2)

Объяснение:

Религиозная энергия русской души обладает переключаться и направляться к целям, которые не являются уже религиозными, напр., к социальным целям.

По-русски — отлично или никак3)

Взять лучшее у Запада и Востока4)Творчество — смысл жизни5)Интеллигенция — двигатель революции6)Всемирность как русская идея Россия — самая не шовинистическая страна в мире.

7)Величие России — в сочетании несовместимого Два противоположных начала легли в основу формации русской души: природная, языческая дионисическая стихия и аскетически-монашеское провославые.

Був колись собі такий великий характерник шевченко, та такий, гір з ним ніхто не міг зрівнятися, їздив він, кажуть, скрізь по світу та збирав від панів різні листи — бумаги. кажуть, що як умер він, то його в домовині звідкілясь здалека в україну, бо як умирав, то сказав, щоб поховали в степу на могилі, нібито в ріднім краю. от його до тієї розкопаної могили, де коло зорового шляху стали здіймати з воза домовину, та й не здіймуть — така важка. що не робили, ніяк не здіймуть, та мусили прикликати з села двадцять чесних дівок, та аж ті зняли її. але ж як розкрили її, то вона була повна різних бумаг, а його самого не було: та так її з тими бумагами закопали. кажуть, що після хтось-то хотів ту могилу розкопати та забрати списи, бо з ними можна було б одібрати назад у людей ту землю, що у панів забрали після панщини, та у того чоловіка відібрало руки і ноги, то він і покинув докопувати. та шевченко цей дуже клопотався за людей, що робили у панів панщину, і дуже домагався за них у царя, щоб той дав їм волю. а цар все-таки волі не дав. от раз він приходить до царя, його впустили в палати. ввійшовши в палати, він хап за шапку та об землю трах, та й каже тоді цареві: — оце тільки й твоєї землі, що під моєю шапкою, а над всією землею пани царюють! весь світ я їздив, а ніде не бачив, щоб так було гірко та важко жити людям, як в твоїм царстві.