За контрольную работу 7 учащихся получили отличные отметки (8, 9 или 10). Сколько учащихся в классе, если учащиеся, получившие отличные отметки, составляют 25 %
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
повесть «детство», первая часть автобиографической трилогии горького, была написана в 1913 году. зрелый писатель обратился к теме своего прошлого. в «детстве» он пытается осмыслить этот период жизни, истоки человеческого характера, причины счастья и несчастья взрослого человека.
в центре повести – мальчик алеша, волею судеб «заброшенный» в семью матери. после смерти отца алешу воспитывают дед и бабушка. поэтому можно сказать, что эти люди – главные в его судьбе, те, кто воспитали мальчика, заложили в него все основы. но, кроме них, в жизни алеши было множество людей – многочисленные дяди и тети, жившие все под одной крышей, двоюродные братья, постояльцы… все они воспитывали героя, влияли на него, подчас сами того не желая.
жизнь алеши и его семьи сложна, наполнена многими трудностями. главное ее качество – это неспокойность, нестабильность. одно время семья деда была довольно богата, но когда алеша пошел в школу, все разладилось. мальчику пришлось собирать ветошь, воровать дрова. за это в школе его невзлюбили, хотя герой хорошо учился. доходило до того, что у алеши не было денег купить книгу, и священник не пускал его на свои занятия.
но и кроме материальных проблем, на долю алеши в детстве выпало много и других испытаний. горький описывает нам жизнь и нравы купеческой среды, где царили жестокие законы: дед избивал бабушку, дяди мальчика постоянно воевали из-за наследства его матери, дети жестоко издевались над более слабыми. смерть и горе преследовали алешу с самого рождения. на его глазах умирали близкие: отец, братья, цыганок, мать. все это не могло не оставить своего следа в душе героя.
но и такое детство закончилось для алеши рано. после смерти матери дед заявил ему, что не может содержать внука и что алеше нужно идти «в люди».
но ребенок есть ребенок, он везде может найти радость и счастье, потому что это в его природе: «не только тем изумительна жизнь наша, что в ней так плодовит и жирен пласт всякой скотской дряни, но тем, что сквозь этот пласт все-таки победно прорастает яркое, здоровое и творческое, растет доброе — человечье, возбуждая несокрушимую надежду на возрождение наше к жизни светлой, человечьей».
светлым пятном в жизни алеши была его бабушка, по-настоящему нравственный и духовный человек. именно она больше всего была близка алеше. именно бабушка, как мне кажется, мальчику сохранить в его душе свет и пронести его потом во взрослую жизнь.
светлым человеком в судьбе алеши стал и хорошее дело. это был довольно образованный человек, ккоторому алеша тянулся всей душой. вообще, мальчик был способным, многие науки, которым его учил дед и мать, герою давались легко. но, к сожалению, в детстве мальчик не получил систематического образования.
в чем же заключается идея повести «детство»? автор пишет в ней: «в детстве я представляю сам себя ульем, куда разные простые, серые люди сносили, как пчелы, мед своих знаний и дум о жизни, щедро обогащая душу мою, кто чем мог. часто мед этот был грязен и горек, но всякое знание — всё-таки мед».
итак, горький уверен, что детство – важная пора в жизни каждого человека. именно в детстве – истоки характера, мировоззрения, психического состояния. другими словами, именно тогда формируется личность. и так важно, чтобы именно в эту пору ребенку на пути встретились хорошие, добрые, понимающие люди, чтобы ребенка любили и оберегали от житейских невзгод.
своей повестью горький продолжает традицию , описывающей жизнь и формирование ребенка. эта традиция глубоко гуманистична, потому что рассматривает ребенка как полноценного человека, имеющего свои особенности, требующего к себе внимания и уважения.
Відповідь:
Перший подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
ответ:
повесть «детство», первая часть автобиографической трилогии горького, была написана в 1913 году. зрелый писатель обратился к теме своего прошлого. в «детстве» он пытается осмыслить этот период жизни, истоки человеческого характера, причины счастья и несчастья взрослого человека.
в центре повести – мальчик алеша, волею судеб «заброшенный» в семью матери. после смерти отца алешу воспитывают дед и бабушка. поэтому можно сказать, что эти люди – главные в его судьбе, те, кто воспитали мальчика, заложили в него все основы. но, кроме них, в жизни алеши было множество людей – многочисленные дяди и тети, жившие все под одной крышей, двоюродные братья, постояльцы… все они воспитывали героя, влияли на него, подчас сами того не желая.
жизнь алеши и его семьи сложна, наполнена многими трудностями. главное ее качество – это неспокойность, нестабильность. одно время семья деда была довольно богата, но когда алеша пошел в школу, все разладилось. мальчику пришлось собирать ветошь, воровать дрова. за это в школе его невзлюбили, хотя герой хорошо учился. доходило до того, что у алеши не было денег купить книгу, и священник не пускал его на свои занятия.
но и кроме материальных проблем, на долю алеши в детстве выпало много и других испытаний. горький описывает нам жизнь и нравы купеческой среды, где царили жестокие законы: дед избивал бабушку, дяди мальчика постоянно воевали из-за наследства его матери, дети жестоко издевались над более слабыми. смерть и горе преследовали алешу с самого рождения. на его глазах умирали близкие: отец, братья, цыганок, мать. все это не могло не оставить своего следа в душе героя.
но и такое детство закончилось для алеши рано. после смерти матери дед заявил ему, что не может содержать внука и что алеше нужно идти «в люди».
но ребенок есть ребенок, он везде может найти радость и счастье, потому что это в его природе: «не только тем изумительна жизнь наша, что в ней так плодовит и жирен пласт всякой скотской дряни, но тем, что сквозь этот пласт все-таки победно прорастает яркое, здоровое и творческое, растет доброе — человечье, возбуждая несокрушимую надежду на возрождение наше к жизни светлой, человечьей».
светлым пятном в жизни алеши была его бабушка, по-настоящему нравственный и духовный человек. именно она больше всего была близка алеше. именно бабушка, как мне кажется, мальчику сохранить в его душе свет и пронести его потом во взрослую жизнь.
светлым человеком в судьбе алеши стал и хорошее дело. это был довольно образованный человек, ккоторому алеша тянулся всей душой. вообще, мальчик был способным, многие науки, которым его учил дед и мать, герою давались легко. но, к сожалению, в детстве мальчик не получил систематического образования.
в чем же заключается идея повести «детство»? автор пишет в ней: «в детстве я представляю сам себя ульем, куда разные простые, серые люди сносили, как пчелы, мед своих знаний и дум о жизни, щедро обогащая душу мою, кто чем мог. часто мед этот был грязен и горек, но всякое знание — всё-таки мед».
итак, горький уверен, что детство – важная пора в жизни каждого человека. именно в детстве – истоки характера, мировоззрения, психического состояния. другими словами, именно тогда формируется личность. и так важно, чтобы именно в эту пору ребенку на пути встретились хорошие, добрые, понимающие люди, чтобы ребенка любили и оберегали от житейских невзгод.
своей повестью горький продолжает традицию , описывающей жизнь и формирование ребенка. эта традиция глубоко гуманистична, потому что рассматривает ребенка как полноценного человека, имеющего свои особенности, требующего к себе внимания и уважения.
объяснение: