Задача 1 Судья Бутырского районного суда г.Москвы, руководствуясь п.6 ч.2 ст.231 УПК РФ, при назначении судебного заседания по уголовному делу Тарелкина принял решение об оставлении без изменения ранее избранной в отношении него меры пресечения в виде заключения под стражу и ее продлении. Это решение он принял в отсутствие Тарелкина и его защитника. Их ходатайство об участии в решении вопроса о мере пресечения незадолго до этого судьей было отклонено.
Имеются ли нарушения норм УПК РФ в действиях судьи?
Задача 2
Постановлением судьи районного суда по ходатайству государственного обвинителя возвращено прокурору уголовное дело по обвинению Степуры, ввиду того, что в обвинительном заключении не стоит дата утверждения его прокурором. Это решение судья мотивировал тем, что отсутствие указанной даты препятствует судебному рассмотрению данного уголовного дела.
Является ли данное решение судьи обоснованным?
Задача 3
В ходе судебного разбирательства 3-и свидетеля изменили показания данные ими на предварительном следствии, на этом основании суд провел между ними очные ставки. В результате возникла необходимость в осмотре места происшествия. Суд в полном составе выехал на место и произвел осмотр, в ходе которого были обнаружены ранее не изъятые следы преступления. После осмотра по этим следам судом была назначено производство судебной экспертизы.
Соответствуют ли закону действия суда?
Троп (гр. tropos – айналым, тіл оралымы, иін, иірім, сөз қолданысы) немесе құбылту – атаудың немесе мағынаның ауыспалы түрде қолдану тәсілі. Сөздерді тура мағынасында емес, бұрма мағынасында қолдану, шындықты бейнелеп, кейде тіпті перделеп жеткізу тәсілі болып табылады. Әдеби тілдің әсемдігі ғана емес, әсерлігі үшін де орасан қажет.
Заттар мен құбылыстардың алуан түрлі өзгеріс-күйлері, қимыл қозғалыстары, реңктері болады. Троп солардың бәрін біршама дәл бейнелеуге қызмет етеді. Риторика мен стилистикада троп түрлері ежелден қарастырылып келеді. Квинтилиан оның 7 түрін атап көрсетсе, М.В. Ломоносов 11 үлгісін ұсынған, ал А.А. Потебня 3 түрі бар екенін айтады. А.Байтұрсынов троп түрлері туралы: “Тіл көрнекі болу үшін дерексіз нәрсе деректі нәрседей, жансыз нәрсе жанды нәрседей суреттеліп, адамның сана-саңлауына келіп түсерлік дәрежеге жетуі керек. Қалыпты түріндегі сөз ондай дәрежеге жету үшін түрлі әдістер істеледі. Ол әдістер негізгі түріне қарай үш топқа бөлінеді:
көріктеу,
меңзеу,
әсерлеу дейді.
Объяснение:
ответ: Тридцятилітня війна, або Тридцятирічна війна (нім. Dreißigjährige Krieg) — перша загальноєвропейська війна у 1618—1648 роках між союзом католицьких і коаліцією протестантських держав. До союзу входили Священна Римська імперія та Іспанія, очолювані імператорською династією Габсбургів, а також німецькі князівства Католицької Ліги (переважно західні та південні: Баварія, Кельн), італійські міста-держави, Португалія. В антигабсбурзькій коаліції перебували протестантські німецькі князівства (переважно східні та північні: Саксонія, Бранденбург-Пруссія, Пфальц, Брауншвейг-Люнебург), Нідерланди, Данія-Норвегія, Англія, Шотландія, Швеція, до яких 1635 року приєдналася католицька Франція. Католицький союз підтримували Римська курія та Річ Посполита, включно з українськими козаками[1][2][3]. Протестантській коаліції допомагали Османська імперія та Московське царство. Причинами війни стало католицько-протестантське релігійне протистояння (Протестантська унія 1608, Католицька ліга 1609), конфлікт між імператором та удільними німецькими князями, національно-визвольні рухи в землях Габсбургів (Чехія, Угорщина, Нідерланди), стара боротьба за домінування в Європі між Австрією (Габсбургами) та Францією (Бурбонами). Безпосереднім приводом війни стало чеське повстання.
Объяснение: