Задание: 1. Выявить проблему. 2. Показать все пути решения педагогической ситуации (подробно). «Любовь к Родине начинается с семьи» Приближался восемнадцатый День рождения Валентины – девушки из достаточно скромной по своим доходам семьи. Родители с детства внушали Валентине и ее младшей 13-летней сестре, что в жизни можно добиться многого. Только нужно расставлять приоритеты и твердо идти к намеченной цели. За в 17 лет своей жизни Валентина, благодаря своим родителям, научилась ставить для себя четкие ориентиры и планомерно добиваться намеченного результата. Учителя в школе отмечали, что целеустремленность девушки выше всяких похвал: «Если уж она что-то решила, то добьется этого обязательно». Родители были довольны таким результатом своего воспитания. Ведь теперь их дочь сможет многогодостичь в своей жизни. И только бабушка Валентины горестно вздыхала, глядя на нее: «По головам пойдет, если нужно будет». Вечером в День рождения, когда все гости разошлись, а сестры перед сном решили немного поболтать, как они любили это делать втайне от родителей, младшая сестра с завистью сказала: - Ты уже совсем взрослая стала. Тебе теперь разрешат голосовать, и ты тоже будешь кого-нибудь выбирать. Это так страшно и ответственно! Нам учительница говорила, что скоро будут выборы мэра нашего города. Валя, а как ты будешь решать за кого голосовать? - Дуреха ты еще! Ничего я решать не буду! И на выборы не пойду. Через месяц я закончу школу, а потом поеду поступать в университет в Москву. Ну и зачем мне тратить время на выборы мера города, в котором я больше не останусь? Да пусть хоть кто будет мэром и хоть что происходит с этим городом! Меня здесь скоро не будет! - Валечка, а как же так? Ведь мы здесь останемся: я, мама, папа, бабушка! – удивленно сказала младшая сестра Валентины. Но та уже почти не слышала этот детский вопрос. Она уже в полудреме видела себя – счастливую и успешную - на улицах Москвы.

«Диваки і зануди» («Чудаки и зануды», рос. пер.) — так називається одна із повістей сучасного шведського письменника Ульфа Старка, яку можна назвати візитною карткою письменника. Звісно, майже усі герої письменника —диваки, і не диваки, а ті, які впевнено втілюють у життя дивацтва і примушують дуже дорослих і правильних читачів по-іншому подивитися на ту або іншу ситуацію. Так, Сікстен («Сікстен», рос. пер.) одружує власного батька, щоб звільнитися від його надмірного опікування. Берра, в якого немає дідуся, вибирає його для себе у будинку для людей похилого віку («Чи вмієш ти свистіти, Йоханна?», «Умеешь ли ты свистеть, Йоханна», рос. пер.). Малий Ульф перевдягається дівчинкою для того, щоб його сестричка, яка померла ще до народження, змогла подивитися на цей світ його очима («Моя сестричка — янгол», «Моя сестренка — ангел», рос. пер.), а дванадцятирічна Сімона, яку в новій школі прийняли за хлопця, впевнено грає цю роль протягом кількох днів, що призводить до низки кумедних подій («Диваки і зануди»). Письменник вважає, що сьогодні головною місією дитячої книги є та надія, яку вона дарує читачеві, адже нестача оптимізму у дитинстві призводить до тероризму у дорослому житті. З цим висновком важко не погодитися.

Объяснение:

Шедеври арабо-мусульманського мистецтва по праву займають одне з чільних місць у художній скарбниці людства. Своєрідністю художньої культури ісламського світу була відсутність у ній пластики, оскільки релігія забороняла зображати Аллаха й усе, що належало до сфери божественного.

Перетнувши географічні кордони Аравійського півострова й розширюючи свої володіння на захід і схід, араби, котрі ще зовсім недавно були здебільшого кочовиками, зіткнулися з культурою країн, які успадкували надбання давніх цивілізацій. До складу Арабського халіфату ввійшли землі з традиціями грецької та римської культури, наприклад багаті візантійські колонії — Сирія й Палестина. В 711—714 роках була захоплена Іспанія, або аль-Андалус, як її називали араби. Хто знає, які релігійні символи прикрашали б храми в Західній Європі в наш час, коли б франки на чолі з Карлом Мартеллом на початку жовтня 732 року не розгромили арабські війська й не змусили їх відійти до Піренеїв. У 633—651 роках арабам підкорилися всі володіння сасанідського Ірану. Культура Ірану, що досягла в епоху Сасанідів особливої врочистості й досконалості, була тим середовищем, яке істотно впливало на становлення засад самостійного художнього світобачення арабів. Вони зробили значний внесок у світову літературу й поезію, філософію й медицину, математику й астрономію, географію та історію, явили людству прекрасні і оригінальні твори Мистецтва.

Я извиняюсь если ответ не правильный