Задание 4. Разыграйте сценку. Придумайте, как можно решить эту ситуацию?
На каникулы класс вместе с классным руководителем
планирует поездку в лес. Идет бурная подготовка к веселому
путешествию. Но внезапно в классе происходит ЧП: кто-то
сорвал кран с огнетушителя и залил пеной весь пол в кабинете.
Классный руководитель просит виновника признаться и
привести класс в порядок. Но никто не признается. Тогда
классный руководитель наказывает весь класс, и поездка
отменяется. А вы знаете, что кран с огнетушителя сорвал ваш
друг.
У человека есть возможность меняться,
развиваться и становиться лучше. Это не-
легко, но возможно, потому что нам дана
познавать самих себя. Благо-
даря совести мы можем увидеть себя со
стороны и оценить свои поступки, решения
и чувства, сделать выбор: поступать по
совести или против нее. По этому решению
люди и будут судить о нас.
В 1879 году американский изобретатель Томас Эдисон патентует лампу с угольным волокном и создаёт лампу с временем жизни 40 часов.
В СССР лампочки ворвались во времена повсеместной электрификации.
Ла́мпа нака́ливания — искусственный источник света, в котором свет испускает тело накала.
Лампочки роздедяються на виды Лампа накаливания
Галогенные лампы
Энергосберегающие лампы
Люминесцентные лампы
Другие разновидности
Лампы на светодиодах.
Интересный факт если засунуть лампочку в рот потом не достать .
КАК ПОЛУЧАЮТ БЕЛЫЙ СВЕТ!!
Его получают двумя сочетанием трех диодов (зеленого, красного и синего) или же с эффекта фотолюминесценции
Почему же светодиодные лампочки выгодны? Если говорить о самых весомых аргументах – это низкое энергопотребление при максимально ярком свечении. Помимо экономии, важно также отметить экологичность и практичность в использовании, но есть и другие преимущества.
LED-лампы используют низкое напряжение и производят малое количества тепла, что обеспечивает безопасность при монтаже и эксплуатации. Лампы обладают повышенной устойчивостью к температурным перепадам и вибрациям, что обеспечивает их беспрерывную работу.
Характеристики
Одна из наиболее интересных характеристик лампы — световая температура (цвет света). Энергосберегающая лампа может излучать мягкий белый свет (что соответствует разогреву нити обычной лампы накаливания до 2700 градусов по Кельвину). Теплый оттенок считается наиболее приближенным к свечению лампы накаливания и благоприятен для спальни и кухни. Кроме того, энергосберегающие лампы могут давать естественный белый свет (4200 К), подходящий для гостиной, или холодный белый свет (6400 К), который чаще встречается в рабочих помещениях. Низкий показатель световой температуры означает приближение света к красному оттенку, высокий — к синему.
К выбору мощности тоже нужно подходить внимательно. Коэффициент полезного действия энергосберегающей лампы примерно в пять раз превышает этот показатель у лампы накаливания. Таким образом, энергосберегающая лампочка, потребляющая мощность в 20 Вт, создаст поток света, сопоставимый с таковым у лампы накаливания мощностью в 100 Вт.
Цоколь энергосберегающих ламп вполне обычен, в продаже легко найти лампы с цоколями диаметром 27 и 14 мм.
Объяснение:
Найбільшим митцем, скульптором і зодчим Афін був Дедал, нащадок Ерехтея. Про нього розповідали, що він вирізьблював з білосніжного мармуру такі дивні статуї, що вони здавалися живими; здавалось, що статуї Дедала дивляться і рухаються. Багато інструментів винайшов Дедал для своєї роботи; ним були винайдені сокира і свердел. Далеко йшла слава про Дедала.
У цього великого художника був племінник Тал, син його сестри Пердіки. Тал був учнем свого дядька. Вже в ранній юності вражав він усіх своїм талантом і винахідливістю. Можна було передбачити, що Тал далеко перевищить свого вчителя. Дедал заздрив племінникові і вирішив його вбити. Одного разу Дедал стояв з племінником на високому афінському Акрополі біля самого краю скелі. Нікого не було видно кругом. Побачивши, що вони самі, Дедал зіпхнув племінника із скелі. Певний був митець, що його злочин залишиться безкарним. Упавши із скелі, Тал розбився на смерть. Дедал поспішно зійшов з Акрополя, підняв тіло Тала і хотів уже таємно закопати його в землю, але застали Дедала афіняни, коли він копав яму. Злочин Дедала викрито. Ареопаг засудив його до страти.
Рятуючись від смерті, Дедал утік на Кріт до могутнього царя Міноса, сина Зевса і Європи. Мінос охоче прийняв під свій захист великого митця Греції. Багато чудових творів мистецтва виготував Дедал для царя Кріту. Він збудував для нього і знаменитий палац Лабіринт, з такими заплутаними ходами, що, раз увійшовши в нього, неможливо було знайти вихід. У цьому палаці Мінос замкнув сина дружини своєї Пасіфаї, жахливого Мінотавра, потвору з тілом людини і головою бика.
Багато років жив Дедал у Міноса. Не хотів відпускати його цар з Кріту; тільки сам він хотів користуватися мистецтвом великого художника. Немов полоненого, тримав Мінос Дедала на Кріті. Дедал довго думав, як утекти йому, і нарешті знайшов б визволитися з крітської неволі.
— Якщо я не можу, — вигукнув Дедал, — урятуватись від влади Міноса ні сухопуттю, ні морем, то відкрите ж для втечі небо! Ось мій шлях! Усім володіє Мінос, лише повітрям не володіє він!
Взявся до роботи Дедал. Він набрав пер, поскріплював їх лляними нитками й воском і почав виготовляти з них чотири великих крила. Поки Дедал працював, син його Ікар грався біля батька: то ловив він пух, що злітав від подуву вітерця, то м'яв у руках віск. Хлопчик безтурботно грався, його бавила робота батька. Нарешті, Дедал скінчив свою працю; готові були крила. Дедал прив'язав крила за спину, просунув руки в петлі, закріплені на крилах, змахнув ними і плавно піднісся в повітря. З подивом дивився Ікар на батька, який ширяв у повітрі, немов величезний птах. Дедал спустився на землю і сказав синові:
— Слухай, Ікаре, зараз ми полетимо з Кріту. Будь обережний під час льоту. Не спускайся дуже низько до моря, щоб солоні бризки хвиль не змочили твоїх крил. Не піднімайся й близько до сонця: спека може розтопити віск, і розлетяться пера. За мною лети, не відставай від мене.
Батько з сином одягнули крила на руки і легко полинули. Ті, хто бачив, як вони високо летіли над землею, думали, що це два боги несуться в небесній блакиті. Часто обертався Дедал, щоб подивитися, як летить його син. Вони минули вже острови Делос, Парос і летять усе далі й далі.
Швидкий політ бавить Ікара, все сміливіше помахує він крилами. Ікар забув поради батька: він не летить уже слідом за ним. Сильно махнувши крилами, він злетів високо під саме небо, ближче до променистого сонця. Палюче проміння розтопило віск, що скріплював пера крил, повипадали пера і розлетілись далеко в повітрі, гнані вітром. Махнув Ікар руками, але немає на них більше крил. Стрімголов упав він з страшної височини в море й загинув у його хвилях.
Дедал обернувся, дивиться навкруги. Немає Ікара. Голосно почав кликати він сина:
— Ікаре! Ікаре! Де ти? Озвися!
Нема відповіді. Побачив Дедал на морських хвилях пера з крил Ікара і зрозумів, що трапилось. Як зненавидів Дедал своє мистецтво, як зненавидів той день, коли задумав урятуватися з Кріту повітряним шляхом.
А тіло Ікара довго носилося по хвилях моря, яке стало називатися по імені загиблого Ікарійським1. Нарешті, прибили його хвилі до берега острова; там знайшов його Геракл і поховав.
Дедал же летів далі і прилетів, нарешті, в Сицилію. Там він оселився у царя Кокала. Мінос дізнався, де заховався митець, вирушив з великим військом у Сицилію і зажадав, щоб Кокал видав йому Дедала.
Дочки Кокала не хотіли позбутись такого митця, як Дедал. Вони вдалися до хитрощів. Умовили батька погодитись на вимоги Міноса і прийняли його як гостя в палаці. Коли Мінос приймав ванну, дочки Кокала вилили йому на голову котел окропу; помер Мінос у страшних муках. Довго жив Дедал у Сицилії. А останні роки життя провів на батьківщині, в Афінах; там став він родоначальником Дедалідів, славного роду афінських митців.