Правом називають систему загальнообов’язкових правил та норм, які встановлюються та охороняються державою. Воно відіграє дуже важливу роль в житті кожної особи, суспільства та будь-якої держави. Якщо б не існувало права, в державі панувало б безладдя, а стосунки між людьми вирішувались з позиції сили. За до права закріплюється рівність між суспільством і державою, регламентується свобода діяльності та поведінки об’єктів суспільних відносин; система свобод та обов’язків громадян, діяльність суб’єктів економічних відносин; також здійснюється та регулюється організація політичних партій та різних громадських організацій.
Право будь-якої держави являє собою не просто сукупність правил поведінки, але і певну систему норм, які зв'язані внутрішньою єдністю. Ця внутрішня єдність обумовлена суттю права, його принципами, політичною і економічною системами. В сучасній державі право повинно не тільки відповідати загальному економічному стану, не тільки бути його вираженням, але також бути внутрішньо погодженим вираженням, яке не спростовувало б само себе в силу внутрішніх протиріч.
Єдність права обумовлена не тільки суттю, але змістом і функціями права, які об'єктивно визначаються єдністю суспільних відносин, формами власності, конкуренцією між індивідами і різними організаціями. Всі ці відносини відображаються в системі права і обумовлені різними інтересами. У будь-якому суспільстві існують загальнонаціональні (загальнонародні) інтереси і приватні інтереси, з яких логічно витікає поділ права на приватне і публічне.
Соціальне призначення права полягає в тому, щоб регулювати поведінку людей. Однак установлені державою правові норми не можуть виконати регулюючої ролі без складного механізму і їхньої реалізації.
Без виконання правових розпоряджень у житті норми права мертві, інакше кажучи, вони втрачають своє соціальне значення. “Права немає, - зауважує Л.С. Явич, - якщо його положення не знаходять своєї реалізації в діяльності людей і їхніх організацій, у суспільних відносинах. Не можна зрозуміти право, якщо відвернутися від механізму його реалізації в житті суспільства”.
Правом називають систему загальнообов’язкових правил та норм, які встановлюються та охороняються державою. Воно відіграє дуже важливу роль в житті кожної особи, суспільства та будь-якої держави. Якщо б не існувало права, в державі панувало б безладдя, а стосунки між людьми вирішувались з позиції сили. За до права закріплюється рівність між суспільством і державою, регламентується свобода діяльності та поведінки об’єктів суспільних відносин; система свобод та обов’язків громадян, діяльність суб’єктів економічних відносин; також здійснюється та регулюється організація політичних партій та різних громадських організацій.
Право будь-якої держави являє собою не просто сукупність правил поведінки, але і певну систему норм, які зв'язані внутрішньою єдністю. Ця внутрішня єдність обумовлена суттю права, його принципами, політичною і економічною системами. В сучасній державі право повинно не тільки відповідати загальному економічному стану, не тільки бути його вираженням, але також бути внутрішньо погодженим вираженням, яке не спростовувало б само себе в силу внутрішніх протиріч.
Єдність права обумовлена не тільки суттю, але змістом і функціями права, які об'єктивно визначаються єдністю суспільних відносин, формами власності, конкуренцією між індивідами і різними організаціями. Всі ці відносини відображаються в системі права і обумовлені різними інтересами. У будь-якому суспільстві існують загальнонаціональні (загальнонародні) інтереси і приватні інтереси, з яких логічно витікає поділ права на приватне і публічне.
Соціальне призначення права полягає в тому, щоб регулювати поведінку людей. Однак установлені державою правові норми не можуть виконати регулюючої ролі без складного механізму і їхньої реалізації.
Без виконання правових розпоряджень у житті норми права мертві, інакше кажучи, вони втрачають своє соціальне значення. “Права немає, - зауважує Л.С. Явич, - якщо його положення не знаходять своєї реалізації в діяльності людей і їхніх організацій, у суспільних відносинах. Не можна зрозуміти право, якщо відвернутися від механізму його реалізації в житті суспільства”.
2. Нёбо
3. Язычок
4. Язык
5. Зубы
6. Слюнные железы
7. Подъязычная железа
8. Подчелюстная железа
9. Околоушная железа
10. Глотка
11. Пищевод
12. Печень
13. Желчный пузырь
14. Общий желчный проток
15. Желудок
16. Поджелудочная железа
17. Проток поджелудочной железы
18. Тонкая кишка
19. Двенадцатиперстная кишка
20. Тощая кишка
21. Подвздошная кишка
22. Аппендикс
23. Толстая кишка
24. Поперечная ободочная кишка
25. Восходящая ободочная кишка
26. Слепая кишка
27. Нисходящая ободочная кишка
28. Сигмовидная кишка
29. Прямая кишка