Зарубіжна література 9 М. Лермонтов. «Герой нашого часу»
Контроль знань, вмінь, навичок
1. Хто з героїв роману «Герой нашого часу»… Печорін, Максим Максимович, Бела, Казбіч, Азамат, Ундина, княжна Мері, Грушницький, Вернер, Вулич.
1. «…тоненький, молоденький. На нём мундирчик новенький».
2. … при зустрічі з противником в бою «махает шашкой, кричит и бросается вперёд, зажмуря глаза».
3. «… мальчик лет пятнадцати. А уж какой был головорез, проворный на что хочешь: шапку ли поднять на всём скаку, из ружья ли стрелять. Одно было в нём нехорошо: ужасно падок был на деньги».
4. «…рожа у него была самая разбойничья… А уж ловок, ловок – то был, как бес! Бешмет всегда изорванный, в заплатках, а оружие в серебре».
5.Дякувала Печоріну за порятунок від залицянь п'яного кавалера.
6. «… ходил на кабана один на один», «а иной раз ветер ставнем хлопнет, он вздрогнет и побледнеет».
7. «…девушка в полосатом платье, с распущенными волосами, настоящая русалка».
8. «Родом серб. Вина не пил. За молодыми казачками не волочился. Единая его страсть – игра в карты».
9. «…она была хороша: высокая, тоненькая, глаза чёрные, как у горной серны, так и заглядывают к вам в душу».
10.Старий офіцер, який прослужив на Кавказі в діючий армії багато років.
11. «Он хорошо сложен, смугл и черноволос; ему на вид можно дать двадцать пять лет, хотя ему едва ли двадцать один год».
12. Зруйнував життя «честных контрабандистов» і спокійно поїхав з міста «по казённой надобности».
13. «Странный человек», у якого «глаза не смеялись, когда он улыбался».
14.Дражнив своїх хворих, розповідав про них сумнівні історії, але плакав над солдатом, що помирав від ран.
2. Робота з підручником РЗМ. Твір-переказ інформаційного характеру.
1.Особливості жанрової структури роману «Герой нашого часу»: а)вид роману, б)композиційні особливості, в)мета розподілу, г)характер оповіді, д)характеристика головного героя відповідно до подій.
2.В романі використані жанрові форми:
3.Тема роману:
4.Філосоіські проблеми в романі:
5.Хронологія подій в романі «Герой нашого часу» порушена для того, №1-14 - назвати героя (список додається). = "7" . 2.Твір - початок речень є, додати інформацію з підручника. = " зашитів. = "5" поспріяти отриманню учнями гарної оцінки. Дякую. Потрібна конкультація - на зв'язку. З пованою Н.В.

1. Білоус П. В. Основи літературознавства / Петро Білоус. – Житомир, 1998. – С. 4–49.

2. Волинський П. К. Основи теорії літератури / Петро Волинський. – К. : Рад. шк., 1967. – С. 3–15.

3. Галич О. Теорія літератури : підручник / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв ; за наук. ред. О. Галича. – К. : Либідь, 2001. – С. 83–160, 251–341.

4. Голубовська І. В. Основи літературознавства : навч.-мет. посіб. / Ірина Голубовська. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. – С. 4–11.

5. Невінчана Н. Теорія літератури в школі : у 2 ч. / Наталія Невінчана. – К. : Ред. загальнопедагогічних газет, 2004. – Ч. 1. – С. 5–36.

1) Художня література як вид мистецтва.

Термін література (лат. littera – буква)уживається в кількох значеннях. У широкому розумінні, це будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові й мають суспільне значення. Напр., наукова, медична, технічна література тощо. У вузькому розумінні, література – це один з основних видів мистецтва, – мистецтво слова.

Усі види мистецтва умовно поділяють на три типи живопис, скульптура, архітектура) – предмети, які в них зображені, сприймаються нами в їхньому статичному вигляді, тобто як розміщені в непорушному немов завмерли в ньому.

2. Часові (музика, співи, танець, пантоміма, література) – подають свій предмет у русі, у динамічному його розвиткові, що відбувається протягом певного часу.

3. Синтетичні (театр, кіно) – убирають і поєднують у цілісній формі вираження елементи як так і часових мистецтв.

₽

ОНЛАЙН День открытых дверей

priem.mirea.ru

Игра новинка 18+

2020-mmorpg.ru

18+

Кукла по фотографии копия человека

fotofigurka.turbo.site

Игра идет даже на слабых ПК!

game-thrones.ru

18+

Окремі види мистецтв відрізняються не лише за відображення життя, а й за тим матеріалом, в якому постають їхні твори та яким вони користуються для його естетичного (гр. aistheticos – чуттєвий) відтворення. Скульптура – мистецтво каменю, живопис – фарби, танець – ритмічних рухів тіла, пантоміма – жестів і міміки тощо. Література – мистецтво слова, що є найбільш гнучким матеріалом. Засобами словесної передачі можна частково відтворювати зображувальну специфіку майже кожного виду мистецтва. Зокрема поезія прийомами своєї звукової організації наближається до музики.

Літературно-художній твір – це розповідь про певну життєву подію (вигадану чи ні), що ведеться від особи реального або уявного автора з розрахунком на естетичне враження й містить у собі його передумови. Об’єктивна реальність, що відображена у творі, – це не сама життєва дійсність як така, а більшою чи меншою мірою життєподібна ілюзія реальності, здатна викликати емоційно-інтелектуальні переживання.

Епос як літературний рід. Провідні епічні жанри.

Літературний рід – це б вираження художнього змісту, сукупність принципів формальної організації творів, що визначаються властивостями як предмета зображення, так і художнього мовлення. в основу сучасного поділу літератури на роди покладені принципи Арістотеля, котрий називав їх наслідування. „Наслідувати в одному й тому ж і одному й тому ж можна, розповідаючи про події як про щось відокремлене від себе, як це робить Гомер (мова про епос), або ж так, що той, хто наслідує, залишається сам собою, не змінюючи свого обличчя (лірика), або репрезентувати всіх зображуваних осіб як діючих і діяльних (драма)”.

Відповідно до літературних родів виділяють епічні, ліричні, драматичні та синкретичні (гр. поєднання) або мішані жанри. Жанр(фр. вид) – це історично сформований тип художнього твору, який синтезує характерні особливості змісту та форми певного виду творів, має відносно сталу композиційну будову, що постійно розвивається та збагачується.

Епос(гр. epos – слово, розповідь) – літературний рід, що відображує довкілля в його об’єктивній сутності, в перебігу подій, в сюжетному їх розвиткові, як правило, поза втручанням автора.

Основні епічні жанри:

1. Епопея(гр. epos – слово й poieo – творити) – а) епічна форма, в якій зображується цілісна картина народного життя у вигляді героїчної розповіді про минуле «Іліада», «Одіссея» Гомера, «Енеїда» Вергілія, думи; б) роман-епопея – роман, що має особливо складну будову й охоплює багатий життєвий матеріал. Напр., «Прапороносці» О. Гончара, «Тихий Дон» М. Шолохова.

2. Роман(фр. roman – римський) – велика епічна форма, в основі якої лежить зображення приватного життя людини в нерозривному зв’язку із суспільним розвитком. Напр., «Чорна рада» П. Куліша.

3. Повість – середня епічна форма, що дає ряд епізодів, котрі об’єдналися навколо основного персонажа і складають певний період його життя. „Маруся” Г.Квітки-Основ’яненка.

4. Оповідання – мала епічна форма, основана на одному епізоді з життя людини. „Олівець”, „Грицева шкільна наука” І.Франка.

Объяснение:

Защищенность приумножить начальное благочестие благодетельным образом жизни и тем самым позволить себе находиться в умиротворённом, спокойном состоянии, обеспечить удовлетворение всех своих потребностей в любой, даже неблагоприятной ситуации при возникновении обстоятельств, которые могут блокировать или затруднять их реализацию.

Безопасность–(согласно ГОСТ) - состояние защищенности жизненно важных интересов личности, общества и государства от внутренних и внешних угроз.

Қауіпсіздік-алғашқы тақуалықты қайырымды өмір салтымен көбейту және сол арқылы бейбіт, тыныш күйде болуға, олардың барлық қажеттіліктерін кез-келген жағдайда, тіпті қолайсыз жағдайда да қанағаттандыруға мүмкіндік беру, оларды іске асыруды тежеуі немесе қиындатуы мүмкін.

Қауіпсіздік - (МЕМСТ сәйкес) - жеке адамның, қоғамның және мемлекеттің өмірлік маңызды мүдделерінің ішкі және сыртқы қауіптерден қорғалу жағдайы.

Лайк басып, ең жақсы шешім ретінде белгілеңіз, рахмет.