Всім відомо,що вічливість це добре ставлення до оточуючих, але не завжди. Є таке поннятя вічлива людина це гарне ставлення до оточуючих, до при скрутних подіях чи ситуаціях, це культурна вимова у своїй мові. Це дар не властивий кожному, адже не кожен може стати вічливим. Вічлива людина завжди дасть, а не попросе, до а не покине. Вічливі люди використовують такі слова будь-ласка, дякую привіт, лопобачення, будьте-лябязні, візьміть тощо.
Вічлива людина гарно веде себе за столом знає всі правила етикету.
оТже вічлива людина набагато корисніша, ніж простий друг.
-Так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою.
-Що ти маєш на увазі?
-Тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?
-Ні.
-Але чому це постійно трапляється?
-Бо багато людей не забирають з собою своє сміття.
-То виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? Ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. Навколо нас те, що ми зробили.
-Я підняв обгортку. Пробач, мені дуже соромно. Я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. Тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. Бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує.
Всім відомо,що вічливість це добре ставлення до оточуючих, але не завжди. Є таке поннятя вічлива людина це гарне ставлення до оточуючих, до при скрутних подіях чи ситуаціях, це культурна вимова у своїй мові. Це дар не властивий кожному, адже не кожен може стати вічливим. Вічлива людина завжди дасть, а не попросе, до а не покине. Вічливі люди використовують такі слова будь-ласка, дякую привіт, лопобачення, будьте-лябязні, візьміть тощо.
Вічлива людина гарно веде себе за столом знає всі правила етикету.
оТже вічлива людина набагато корисніша, ніж простий друг.
-Привіт, Олег. Як справи?
-Все нормально. Бачиш, ось морозиво їм.
-А навіщо обгортку кинув на землю?
-Ну то й що? Тут і без мене багато сміття.
-Так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою.
-Що ти маєш на увазі?
-Тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?
-Ні.
-Але чому це постійно трапляється?
-Бо багато людей не забирають з собою своє сміття.
-То виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? Ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. Навколо нас те, що ми зробили.
-Я підняв обгортку. Пробач, мені дуже соромно. Я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. Тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. Бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує.