Жаңа заман кезеңінің ерекшеліктері: Батыс елдері
Шығыс елдері
Алғаш рет буржуазиялық революция Шығыс елдерінде дәстүрлі шаруа-
басталды.
шылық ұзақ уақыт сақталып келді.
Өнеркәсіп төңкерісі орын алды. Феодалдық қоғамның үстемдігі берік
Индустриалды қоғам пайда болды. болды және ол Шығыс халықтарын
капиталистік қатынастар қалып- әлемдік дамудан артта қалдырды.
тасты.
Еуропалықтардың отаршылдық әре-
Отаршылдық саясат жүргізілді. кеттері басталды. Отаршылдыққа
Отаршыл мемлекеттер арасында ықпал қарсы ұлт-азаттық күрестер туындады.
аймақтарын бөлісу әрекеттері күшейді.​

— Максиме Віталійовичу, державна установа, в якій ви працюєте, називається Міністерством освіти і науки України. З освітою зрозуміло — однією з головних послуг, які держава зобов’язана надавати своїм громадянам, є забезпечення можливості набути необхідних знань, вмінь та навичок, що дозволять їм реалізуватися у суспільстві. Освіта — це індивідуальний інструмент всебічно повноцінного життя людини, який вона має формальну змогу отримати за до держави. Але чому держава суспільним коштом мусить опікуватися ще й розвитком науки? Хіба великі виробничі корпорації, які часто фінансують фундаментальні та прикладні наукові дослідження, виходячи з власної зацікавленості в удосконаленні споживчих якостей їхньої продукції — автомобілів, телефонів, мікрохвильових печей, ліків... не здатні забезпечити достатній розвиток науки? А ті наукові галузі, де зиск не є очевидним або й цілком відсутній, можуть розвиватися за рахунок приватних фондів та меценатів.

Развитие естественных наук происходило постепенно. Однако интерес человека к явлениям природы проявился еще в древности.

Натурфилософия (по сути, наука) активно развивалась в Древней Греции. Античные мыслители, с примитивных методов исследований и, порой, интуиции, смогли сделать целый ряд научных открытий и важных предположений. Уже тогда натурфилософы были уверены, что Земля вращается вокруг Солнца, могли объяснить солнечные и лунные затмения, довольно точно измерили параметры нашей планеты.

В эпоху Средневековья развитие естествознания заметно замедлилось и находилось в сильной зависимости от церкви. Многие ученые в это время были гонимы за так называемое инаковерие. Все научные исследования и изыскания, по сути, сводились к истолкованию и обоснованию священных писаний. Тем не менее в эпоху Средних веков существенно развивалась логика и теория. Стоит также отметить, что в это время центр натурфилософии (непосредственного изучения природных явлений) географически сместился в сторону арабо-мусульманского региона.

В Европе бурное развитие естествознания начинается (возобновляется) лишь в XVII-XVIII веках. Это время масштабного накопления фактических знаний и эмпирического материала (результатов "полевых" наблюдений и экспериментов). Естественные науки 18 века также основываются в своих исследованиях на результаты многочисленных географических экспедиций, плаваний, изучений вновь открытых земель. В XIX веке снова на первое место выходит логика и теоретическое мышление. В это время ученые активно обрабатывают все собранные факты, выдвигая различные теории, формулируя закономерности.