Існує маса легенд про походження назви села, втім жителі цього краю розповідають, що жив тут колись багач, який скуповував навколишні землі. У нього була донька Синь. Коли батько відправлявся завжди на чергову зустріч, дочка благала взяти її зі собою, але тато не брав дівчину, пояснюючи, що вона ще маленька. Та одного разу Синь таки вмовила батька, і він взяв її з собою з умовою, що вона гратиметься на одній галявині і нікуди не ходитиме більше. Дівчина, як і домовлялись, сиділа та чекала батька, який залагоджував свої справи, аж раптом почула, як лунає звук чи то сопілки, чи то трембіти. І поманив цей спів її за собою, піднялася дівчина на гору і побачила хлопця, бідно одягненого, який пас овець. Синь вмостилася і слухала, як грає хлопець, що називався Вир. Коли батько повернувся на домовлене місце і побачив, що доньки немає, здійняв шум і організував пошуки. Дуже швидко багачеві розповіли, що дівчина таємно бачиться з Виром. Дізнавшись, що вона спілкується з бідняком, тато наказав своїм слугам скинути хлопця з гори, де він співав, у прірву. І коли наступного разу Синь прибігла на побачення та не застала хлопця, вона сіла на горі і так плакала, що залила своїми слізьми усю прірву, куди скинули хлопця. Так і утворилося озеро, а назвали його в честь закоханих."
Також озеро має назву Морське око Карпат, оскільки воно має округлу форму, а посередині озера розташований маленький острівець, що нагадує зіницю.
Топкое место, кочки, трясина, камышовые заросли… Так говорят вспоминая о широко распространенном в нашей стране природном сообществе – болоте.
Когда-то на этом месте было небольшое озеро, которое не имело стока, берега его быстро поросли камышом, рогозом. Прошло несколько десятков лет, и растения совсем захватили озеро и закрыли воду. И вот образовался толстый слой почти до самого дна.
Раньше болото считалось гибельным местом, где нет ничего хорошего. Оказывается, и болота очень важны в природе. Осушим болота – уйдет вода глубоко-глубоко в землю. Обмелеют наши реки, станут усыхать озера, которые питаются подпочвенными водами. А неспокойный мир хозяев болота – лягушек, конечно, тоже загрустит, если лишить их теплого дома. В болоте и для головастиков раздолье, да и комариками и мотылями можно вдоволь поживиться. Сколько же там укромных местечек для всевозможных насекомых – укрыться есть где, да и всем еды вдоволь. Заросли растений вокруг болот служат местом жизни и кормления многих птиц, зверей. Осушать болота надо с умом да с опаской, строго зная, как это отразится на окружающих водоемах и животных, не повредит ли им.
Існує маса легенд про походження назви села, втім жителі цього краю розповідають, що жив тут колись багач, який скуповував навколишні землі. У нього була донька Синь. Коли батько відправлявся завжди на чергову зустріч, дочка благала взяти її зі собою, але тато не брав дівчину, пояснюючи, що вона ще маленька. Та одного разу Синь таки вмовила батька, і він взяв її з собою з умовою, що вона гратиметься на одній галявині і нікуди не ходитиме більше. Дівчина, як і домовлялись, сиділа та чекала батька, який залагоджував свої справи, аж раптом почула, як лунає звук чи то сопілки, чи то трембіти. І поманив цей спів її за собою, піднялася дівчина на гору і побачила хлопця, бідно одягненого, який пас овець. Синь вмостилася і слухала, як грає хлопець, що називався Вир. Коли батько повернувся на домовлене місце і побачив, що доньки немає, здійняв шум і організував пошуки. Дуже швидко багачеві розповіли, що дівчина таємно бачиться з Виром. Дізнавшись, що вона спілкується з бідняком, тато наказав своїм слугам скинути хлопця з гори, де він співав, у прірву. І коли наступного разу Синь прибігла на побачення та не застала хлопця, вона сіла на горі і так плакала, що залила своїми слізьми усю прірву, куди скинули хлопця. Так і утворилося озеро, а назвали його в честь закоханих."
Також озеро має назву Морське око Карпат, оскільки воно має округлу форму, а посередині озера розташований маленький острівець, що нагадує зіницю.
Когда-то на этом месте было небольшое озеро, которое не имело стока, берега его быстро поросли камышом, рогозом. Прошло несколько десятков лет, и растения совсем захватили озеро и закрыли воду. И вот образовался толстый слой почти до самого дна.
Раньше болото считалось гибельным местом, где нет ничего хорошего. Оказывается, и болота очень важны в природе. Осушим болота – уйдет вода глубоко-глубоко в землю. Обмелеют наши реки, станут усыхать озера, которые питаются подпочвенными водами. А неспокойный мир хозяев болота – лягушек, конечно, тоже загрустит, если лишить их теплого дома. В болоте и для головастиков раздолье, да и комариками и мотылями можно вдоволь поживиться. Сколько же там укромных местечек для всевозможных насекомых – укрыться есть где, да и всем еды вдоволь. Заросли растений вокруг болот служат местом жизни и кормления многих птиц, зверей. Осушать болота надо с умом да с опаской, строго зная, как это отразится на окружающих водоемах и животных, не повредит ли им.