Зміст роботи ЗАВДАННЯ № 1. Визначення теоретичної і практичної енергетичної цінності свіжих овочів
Методичні рекомендації
Для визначення теоретичної калорійності 100г свіжих овочів необхідно калорійність основних харчових речовин ( 1 г жиру виділяє 9 ккал (37,7 кДж), 1г білка – 4,0 ккал (16,7 кДж), 1 г вуглеводів – 3,75 ккал (15,7кДж) помножити на відсотковий вміст відповідних харчових речовин. Сума отриманих даних буде теоретичною калорійністю 100 г свіжих овочів.
Практична калорійність залежить від відсоткового засвоєння організмом різних харчових продуктів ( вона буде меншою ніж теоретична, тому що засвоюваність свіжих овочів складає 95,6 %).
Розрахувати теоретичну і практичну енергетичну цінність капусти білоголової (100г)
Розрахувати теоретичну і практичну енергетичну цінність капусти брюссельської ( 170 г)
Порівняйте теоретичну і практичну енергетичну цінність капусти білоголової (100г) і капусти квашеної (100г).
ЗАВДАННЯ № 2. Розв’язати задачі
Методичні рекомендації
Цінність їжі як джерела енергії вимірюється енергетичною здатністю, тобто кількістю тепла, що виділяється з організму людини при біохімічних реакціях. Щоб визначити мінімальну кількість їжі, яку потрібно людині для відновлення її енергетичних витрат, необхідно розрахувати точну калорійність вживаної їжі. Цінність їжі та окремих харчових речовин виражають у калоріях (ккал) або за міжнародною системою одиниць СІ - в кілоДжоулях (кДж).
Відомо, що вуглеводи, жири та білки при повному окисненні в організмі людини виділяють різну кількість теплової енергії.
1 г вуглеводів - 3,75 ккал (15,7 кДж);
1 г жирів 9,0 ккал (37,7 кДж);
1 г білків - 4,0 ккал (16,7 кДж);
1 ккал 4,18 кДж.
Енергетична цінність розраховується в основному на 100 г їстівної частини харчового продукту.
Знаючи калористичні коефіцієнти, можна розрахувати калорійність усього денного раціону або будь-якого харчового продукту, якщо відомий їх хімічний склад.
Розглянемо приклад
Визначте калорійність 200 г молока, якщо в ньому міститься 3,5 % білків, 4,5 % вуглеводів, 3,2 % жирів.
Розв'язання
Знаючи калорійність 1 г білків, жирів та вуглеводів, можна визначити енергетичну цінність 100 г молока.
білки - 4,0 ккал • 3,5 = 14 ккал;
вуглеводи - 3,75 ккал • 4,5 = 16,87 ккал;
жири - 9,0 ккал • 3,2 = 28,8 ккал.
Складаємо 14,0 • 16,87 + 28,8 = 59,66 ккал.
1 ккал = 4,18 кДж.
4,18 • 59,66 = 249,4 кДж.
Калорійність 200 г молока дорівнює:
59,66 ккал (249, 4 кДж) • 2 = 119,2 ккал (498,82 кДж).
Вирахована енергетична цінність називається теоретичною, але для більш точного визначення калорійності необхідно враховувати процес засвоювання продукту організмом. Якщо молоко засвоюється організмом на 97 %, то фактична калорійність буде меншою і становитиме:
119,32 ккал (498,84 кДж) х 97 /100 = 115,76 ккал (483,9 кДж)
Практична калорійність залежить від відсоткового засвоєння організмом різних харчових продуктів ( вона буде меншою ніж теоретична, тому що засвоюваність білків становить 84,5 % , вуглеводів - 95,6 %, жирів – 94,0%).
Визначте калорійність 200г молока , якщо в ньому міститься 3,7 % білка, вуглеводів – 4,3%, жирів – 2,5%.
Розрахуйте і порівняйте калорійність 200г молока і одного яйця масою 50 г.
Розрахуйте калорійність 300г яловичини.
Бале́т (фр. ballet, от итал. ballo — танцую) — вид сценического искусства; спектакль, содержание которого воплощается в музыкально-хореографических образах. Чаще всего в основе балета лежит определённый сюжет, драматургический замысел, либретто, но бывают и бессюжетные балеты. Основными видами танца в балете являются классический танец и характерный танец. Немаловажную роль здесь играет пантомима, с которой актёры передают чувства героев, их «разговор» между собой, суть происходящего. В современном балете широко используются также элементы гимнастики и акробатики. Балет требует выдержки и выносливости от любого человека, занимающегося им.
Зарождение балета
Балет зародился в Италии в XVI веке. В начале как объединённая единым действием или настроением танцевальная сценка, эпизод в музыкальном представлении, опере. Заимствованный из Италии, во Франции расцветает придворный балет как пышное торжественное зрелище. Началом балетной эпохи во Франции и во всем мире следует считать 15 октября 1581 года. Первый балет назывался "Комедийный балет королевы" (или "Церцея"), поставленный итальянцем Бальтазарини. Музыкальную основу первых балетов составляли народные и придворные танцы, входившие в старинную сюиту. Во второй половине XVII века появляются новые театральные жанры, такие как комедия-балет, опера-балет, в которых значительное место отводится балетной музыке, и делаются попытки её драматизировать. Но самостоятельным видом сценического искусства балет становится только во второй половине XVIII века благодаря реформам, осуществлённым французским балетмейстером Жан Жоржем Новером. Основываясь на эстетике французских он создал спектакли, в которых содержание раскрывается в драматически выразительных пластических образах, утвердил активную роль музыки как «программы, определяющей движения и действия танцовщика».
Балет – бесконечно тонкое, благовидное и эстетичное сценическое искусство. Зародился балет еще в Италии посредине шестнадцатого века. Название балет появилось тоже из Италии. Первоначально женщины отплясывали для сцене в длинноватых платьях, корсете и туфлях для каблуках, изобретенных Людовиком XIV. В течение представления артисты вели диалоги, пели, читали стихи причем даже устраивали полноценные сражения. Эти представления длились десять, иногда двенадцать часов. Пачки и пуанты возникли значительно позже. И постепенно укоротилось время спектакля. И балет стал таким какой он сейчас.