1. Певний товар виробляється на 4-х підприємствах галузі. Індивідуальні витрати часу на виробництво одиниці товару становлять на кожному з цих підприємств 3, 4, 5, 6 годин, а їхні обсяги виробництва відповідно дорівнюють 200, 300, 400 і 100 одиниць товару. Визначте суспільно-необхідний час на виробництво товару і економічний стан кожного виробника. Як вони зміняться у разі, якщо на першому і четвертому підприємствах вдвічі зросте інтенсивність праці. 2. Певний товар виробляється на п’яти підприємствах галузі. Індивідуальні витрати на виготовлення одиниці продукту на цих підприємствах становлять відповідно 2, 3, 4, 5 і 6 годин робочого часу. Частка кожного з цих підприємств у загальному обсязі галузевого виробництва дорівнює відповідно 5, 20, 25, 40 і 10 відсотків. Визначте суспільно необхідний робочий час. і проаналізуйте економічний стан підприємств цієї галузі.
Як зміниться суспільно-необхідний робочий час, якщо удвічі зросте продуктивність праці: а) на першому підприємстві? б) на четвертому підприємстві? Поясніть, чому будуть такими різними наслідки підвищення продуктивності праці на цих двох підприємствах.
3. Товар А обмінюється на десять одиниць товару Б. Як зміниться нове співвідношення цих товарів, якщо:
а) продуктивність праці у виробництві товару А зросте удвічі?
б) удвічі зросте продуктивність праці у виробництві товару Б?
в) інтенсивність праці у виробництві товару А зросте удвічі?
г) у виробництві товару А удвічі зросте продуктивність праці, а у виробництві товару Б – у два рази підвищиться інтенсивність праці?
д) в обох виробництвах водночас зростуть в два рази і продуктивність і інтенсивність праці?
4. Одиниця товару А обмінюється на 100 г золота. Як зміниться
мінове співвідношення даного товару і золота, якщо:
а) удвічі зросте продуктивність праці у виробництві золота?
б) удвічі зросте продуктивність праці у виробництві товару А?
в) удвічі зросте інтенсивність праці в обох виробництвах?
г) продуктивність праці у золотовидобувній промисловості зросте в два рази, а у виробництві товару А – в два рази знизиться?
д) в чотири рази зросте попит на товар А?
Податки у тому чи іншому вигляді існують зі стародавніх часів (наприклад, у Давньому Єгипті та Римській імперії вони вже були), тому часто сприймаються як майже невід’ємний аспект людської цивілізації. Не дивно, що питання про їх призначення стягнення, розмір та вплив викликають гарячі дискусії. Зараз, коли розвиток технологій призводить до постійних змін у суспільстві — це особливо актуально.
Якщо у давні часи податки найчастіше витрачалися на ведення воєн, то зараз держава збирає податки не лише для виконання безпекової функції, але й на надання широкого переліку суспільних благ та послуг (включно з правоохоронними органами, громадською інфраструктурою, освітою та охороною здоров’я).
Попри те, що поняття оподаткування з’явилося досить давно, податки в сучасному розумінні виникли близько 200 років, тому вперше податок на доходи запровадила Велика Британія 1799 року. США запровадили податок на доходи фізичних осіб 1861 року. На початку XX століття у найбільших промислових економіках світу податкові надходження становили менше 10 % ВВП, сьогодні цей показник у деяких розвинених країнах сягає понад 40 % ВВП. Великі відмінності в обсягах оподаткування та «розмірах держави» у світі можна пояснити різними уподобаннями та потребами суспільства в наданні йому державою благ та послуг з урахуванням існуючих обмежень. У багатьох європейських країнах громадяни сплачують відносно високі податки натомість отримуючи багато суспільних благ і послуг, недоступних у країнах з низькими податками. З іншого боку, є уряди неспроможні збирати достатню кількість податків для фінансування суспільних благ, необхідних суспільству.
Рисунок 1. Податкові надходження відносно ВВП на душу населення, 2017
Щоб мати можливість порівнювати країни, ВВП на душу населення було скориговано відповідно до цін у різних країнах та вказано у міжнародних доларах
Відмінності між державами у податках та надходженнях від них залежать від цілей уряду та його здатності ефективно збирати податки. Згідно з дослідженням МВФ, країни з нижчим рівнем корупції отримували в середньому на 4 % ВВП більше податкових надходжень, ніж країни з вищим рівнем корупції.
Яким має бути оптимальне оподаткування?
Існує багато теоретичних досліджень про те, як отримувати від податків оптимальні результати. Теорія оптимального оподаткування розв’язує задачу максимізації суспільного добробуту з урахуванням ряду обмежень (економічних, політичних, інформаційних тощо). Однак теорія не завжди допомагає в розробці конкретної системи оподаткування, яку можна було б реалізувати на практиці. Наприклад, найменше викривлює ринки та є «найзручнішим» з точки зору адміністрування фіксований податок. Це визначена сума податку, яку сплачують усі. Проте фіксований податок не розрізняє багатих та бідних і тому вважається несправедливим. У реальному житті різні люди мають різну платоспроможність. Окрім того, в межах суспільства існують різні погляди на те, які блага та послуги держава повинна надавати громадянам та скільки податків вона має збирати. Тому максимізація доходів — не єдина характеристика гарної податкової системи.
Объяснение: