. 1) раскройте смысл понятия «случаи несостоятельности рынка»; ситуации, в которых рыночные механизмы регулирования оказываются недостаточ-
ными и, без вмешательства государства, их разрешить становиться не-
возможно»;
2) составьте два предложения:
— одно предложение, содержащее информацию о проявлениях
несостоятельности рынка;
одно предложение, раскрывающее как государство преодолевает какую-
либо ситуацию несостоятельности рынка.

Тема: Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії з метою оцінювання

працересурсного потенціалу країн

Мета роботи: поглиблювати знання про трудові ресурси і працересурсний потенціал країн світу, розвивати вміння аналізувати статево-вікові піраміди, оцінювати працересурсний потенціал країн на прикладі Японії, Китаю та Індії.

Обладнання: підручник, статево-вікові піраміди населення Японії, Китаю та Індії, додаткові джерела інформації.

Теоретичні відомості

Працересурсний потенціал — сукупність демографічних, соціальних і духовних характеристик та якостей працездатного населення, які втілені або можуть бути втілені в межах і за до існуючої в суспільстві системи відносин щодо участі в процесі праці й суспільній діяльності. Може розглядатись як форма втілення людського чинника виробництва.

Статево-вікові піраміди — поєднання стовпчикових діаграм, які відображають у відсотках співвідношення кількості чоловіків і жінок різного віку. Діаграми розташовуються в порядку збільшення віку, ліворуч від осі графіка — кількість чоловіків, праворуч — жінок. Як правило, зі збільшенням віку стовпчики діаграми стають коротшими.

У світ ігається зміна показників народжуваності, смертності, природного приросту, а також пов’язаного з ними вікового складу населення — тобто відбувається демографічний перехід.

Усього в історії людства виділено чотири фази демографічного переходу:

І                  — високі коефіцієнти народжуваності та смертності, низький коефіцієнт природного приросту, значна частина населення молодшої вікової групи, дуже мала — старшої;

— різке зниження коефіцієнта смертності за високого коефіцієнта народжуваності, що призведе до швидкого зростання кількості населення (демографічний вибух), значна частина населення молодшої вікової групи, мала — старшої;

— повільне падіння коефіцієнта смертності та швидке — народжуваності; зменшення коефіцієнта природного приросту, зменшення частки населення молодшої вікової групи, поступове збільшення частки населення старшої вікової групи;

— зближення величин коефіцієнтів народжуваності та смертності; дуже повільне зростання кількості населення або навіть його скорочення, подальше зменшення частки населення молодшої вікової групи та збільшення кількості населення старшої вікової групи.

Сьогодні на стадії демографічного вибуху перебувають майже всі країни Африки та частина країн Азії і Латинської Америки.

У  країнах Європи, а також США, Канаді та Японії зараз ігається четверта фаза демографічного переходу, що характеризується демографічною кризою (процесом дуже повільного зростання кількості населення або його скорочення). У першу чергу це пов’язано з низькою народжуваністю.

Кожній із фаз демографічного переходу відповідає певний вид статево-вікової піраміди.

Объяснен вот

а) Общие издержки TC состоят из постоянных FC, которые не зависят от объёма выпускаемой продукции, и переменных издержек VC, которые связаны с объёмом производства Q.

Рассмотрим функцию общих издержек:

TC = 3Q2 + 5Q + 20

В этой функции, слагаемые содержащие переменную Q и есть переменные издержки, то есть функция переменных издержек имеет вид:

VC = 3Q2 + 5Q

, а постоянные издержки соответственно равны:

FC = 20.

б) Функция средних постоянных издержек AFC будет равна отношению постоянных издержек FC к объёму выпущенной продукции Q:



Функция средних переменных издержек AVC будет равна отношению переменных издержек VC к объёму выпущенной продукции Q:



Функция средних общих издержек ATC (или АС) будет равна отношению общих издержек TC к объёму выпущенной продукции Q:



в) Функция предельных издержек MC получается путём дифференцирования функции совокупных издержек:



Не трудно заметить, что тот же результат получится, если вместо функции общих издержек TC взять функцию переменных затрат VC: