Через 3 месяца на счету образовалась сумма 20 млн. руб., вклад был открыт на 1 год. Простая процентная ставка – 25%. Определить первоначальную сумму и доход кредитора от этой операции.
Податки у тому чи іншому вигляді існують зі стародавніх часів (наприклад, у Давньому Єгипті та Римській імперії вони вже були), тому часто сприймаються як майже невід’ємний аспект людської цивілізації. Не дивно, що питання про їх призначення стягнення, розмір та вплив викликають гарячі дискусії. Зараз, коли розвиток технологій призводить до постійних змін у суспільстві — це особливо актуально.
Якщо у давні часи податки найчастіше витрачалися на ведення воєн, то зараз держава збирає податки не лише для виконання безпекової функції, але й на надання широкого переліку суспільних благ та послуг (включно з правоохоронними органами, громадською інфраструктурою, освітою та охороною здоров’я).
Попри те, що поняття оподаткування з’явилося досить давно, податки в сучасному розумінні виникли близько 200 років, тому вперше податок на доходи запровадила Велика Британія 1799 року. США запровадили податок на доходи фізичних осіб 1861 року. На початку XX століття у найбільших промислових економіках світу податкові надходження становили менше 10 % ВВП, сьогодні цей показник у деяких розвинених країнах сягає понад 40 % ВВП. Великі відмінності в обсягах оподаткування та «розмірах держави» у світі можна пояснити різними уподобаннями та потребами суспільства в наданні йому державою благ та послуг з урахуванням існуючих обмежень. У багатьох європейських країнах громадяни сплачують відносно високі податки натомість отримуючи багато суспільних благ і послуг, недоступних у країнах з низькими податками. З іншого боку, є уряди неспроможні збирати достатню кількість податків для фінансування суспільних благ, необхідних суспільству.
Рисунок 1. Податкові надходження відносно ВВП на душу населення, 2017
Щоб мати можливість порівнювати країни, ВВП на душу населення було скориговано відповідно до цін у різних країнах та вказано у міжнародних доларах
Відмінності між державами у податках та надходженнях від них залежать від цілей уряду та його здатності ефективно збирати податки. Згідно з дослідженням МВФ, країни з нижчим рівнем корупції отримували в середньому на 4 % ВВП більше податкових надходжень, ніж країни з вищим рівнем корупції.
Яким має бути оптимальне оподаткування?
Існує багато теоретичних досліджень про те, як отримувати від податків оптимальні результати. Теорія оптимального оподаткування розв’язує задачу максимізації суспільного добробуту з урахуванням ряду обмежень (економічних, політичних, інформаційних тощо). Однак теорія не завжди допомагає в розробці конкретної системи оподаткування, яку можна було б реалізувати на практиці. Наприклад, найменше викривлює ринки та є «найзручнішим» з точки зору адміністрування фіксований податок. Це визначена сума податку, яку сплачують усі. Проте фіксований податок не розрізняє багатих та бідних і тому вважається несправедливим. У реальному житті різні люди мають різну платоспроможність. Окрім того, в межах суспільства існують різні погляди на те, які блага та послуги держава повинна надавати громадянам та скільки податків вона має збирати. Тому максимізація доходів — не єдина характеристика гарної податкової системи.
СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ — 1) зосередження діяльності на відносно вузьких напрямах, окремих технологічних операціях або видах продукції; 2) придбання спеціальних знань і навичок у певній галузі; 3) поділ праці за її окремими видами, формами. Під спеціалізацією розуміється форма поділу праці між країнами, сферами, галузями і підприємствами громадського господарства, а також поділу праці усередині окремих підприємств. Оскільки основними суб'єктами товарного господарства є підприємства як товаровиробники, то особливе значення має про-изводственная спеціалізація - спеціалізація на рівні окремих підприємств. Виділяються три види такої спеціалізації: - предметна - спеціалізація виробників (підприємств) на виготовленні окремих видів благ кінцевого споживання (хліба, взуття, одягу тощо); - подетальна спеціалізація на виробництві окремих частин і деталей кінцевого продукту, наприклад, деталей автомобіля; - технологічна - спеціалізація на здійснення окремих операцій, що складають частину загального технологічного процесу, наприклад, спочатку складання окремих вузлів автомобіля, а потім збірка всього автомобіля. Такий вид спеціалізації називають також стадійної. кооперація Кооперація (від лат. cooperatio) — форма організації праці, за якої певна кількість людей (підприємців, господарників) або підприємств спільно бере участь, або в одному і тому ж їх, загальному трудовому, виробничому, процесі, або в різних, але пов'язаних між собою процесах праці/виробництва;
Податки у тому чи іншому вигляді існують зі стародавніх часів (наприклад, у Давньому Єгипті та Римській імперії вони вже були), тому часто сприймаються як майже невід’ємний аспект людської цивілізації. Не дивно, що питання про їх призначення стягнення, розмір та вплив викликають гарячі дискусії. Зараз, коли розвиток технологій призводить до постійних змін у суспільстві — це особливо актуально.
Якщо у давні часи податки найчастіше витрачалися на ведення воєн, то зараз держава збирає податки не лише для виконання безпекової функції, але й на надання широкого переліку суспільних благ та послуг (включно з правоохоронними органами, громадською інфраструктурою, освітою та охороною здоров’я).
Попри те, що поняття оподаткування з’явилося досить давно, податки в сучасному розумінні виникли близько 200 років, тому вперше податок на доходи запровадила Велика Британія 1799 року. США запровадили податок на доходи фізичних осіб 1861 року. На початку XX століття у найбільших промислових економіках світу податкові надходження становили менше 10 % ВВП, сьогодні цей показник у деяких розвинених країнах сягає понад 40 % ВВП. Великі відмінності в обсягах оподаткування та «розмірах держави» у світі можна пояснити різними уподобаннями та потребами суспільства в наданні йому державою благ та послуг з урахуванням існуючих обмежень. У багатьох європейських країнах громадяни сплачують відносно високі податки натомість отримуючи багато суспільних благ і послуг, недоступних у країнах з низькими податками. З іншого боку, є уряди неспроможні збирати достатню кількість податків для фінансування суспільних благ, необхідних суспільству.
Рисунок 1. Податкові надходження відносно ВВП на душу населення, 2017
Щоб мати можливість порівнювати країни, ВВП на душу населення було скориговано відповідно до цін у різних країнах та вказано у міжнародних доларах
Відмінності між державами у податках та надходженнях від них залежать від цілей уряду та його здатності ефективно збирати податки. Згідно з дослідженням МВФ, країни з нижчим рівнем корупції отримували в середньому на 4 % ВВП більше податкових надходжень, ніж країни з вищим рівнем корупції.
Яким має бути оптимальне оподаткування?
Існує багато теоретичних досліджень про те, як отримувати від податків оптимальні результати. Теорія оптимального оподаткування розв’язує задачу максимізації суспільного добробуту з урахуванням ряду обмежень (економічних, політичних, інформаційних тощо). Однак теорія не завжди допомагає в розробці конкретної системи оподаткування, яку можна було б реалізувати на практиці. Наприклад, найменше викривлює ринки та є «найзручнішим» з точки зору адміністрування фіксований податок. Це визначена сума податку, яку сплачують усі. Проте фіксований податок не розрізняє багатих та бідних і тому вважається несправедливим. У реальному житті різні люди мають різну платоспроможність. Окрім того, в межах суспільства існують різні погляди на те, які блага та послуги держава повинна надавати громадянам та скільки податків вона має збирати. Тому максимізація доходів — не єдина характеристика гарної податкової системи.
Объяснение: