Грошова маса-сукупність всіх грошових коштів, що знаходяться в господарстві в готівковій і безготівковій формах, що забезпечує обіг товарів і послуг в народному господарстві.
У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої відносяться грошові кошти, реально обслуговують господарський оборот, і пасивна частина, що включає грошові накопичення, залишки на рахунках, які потенційно можуть служити розрахунковими коштами. Особливе місце в структурі грошової маси займають так звані "квазіденьги" (від латинського "quasi" - ніби, майже), тобто грошові кошти на строкових рахунках, ощадних вкладах, депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, які вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов'язання.
Сукупність готівки (металеві гроші і банкноти) і грошей для безготівкових розрахунків в центральному банку (безстрокові вклади) становить гроші центрального банку. Їх називають також монетарною або грошовою базою, так як вони визначають сумарну грошову масу в народному господарстві.
Грошова маса, якою володіє народне господарство для здійснення операцій обміну і платежу, залежить від пропозиції грошей банківського сектора і від попиту на гроші, тобто прагнення установ небанківського сектора мати у себе певну грошову суму у вигляді готівки або вкладів до запитання
Пропозиція і попит на гроші визначають, в основному, обсяг і кон'юнктуру грошового ринку.
Большинство хозяйственных операций (приобретение основных средств, покупка/продажа ценных бумаг, лизинг, получение/погашение банковских кредитов, анализ инвестиционных проектов и др.) порождают денежные потоки. Осуществление этих операций сопровождается множеством выплат и поступлений денежных средств, образуя денежный поток, распределенный во времени.
В связи с этим в процессе управления финансами предприятия возникает необходимость в проведении специальных расчетов, связанных с движением денежных потоков в различные периоды времени. Ключевую роль в этих расчетах играет оценка стоимости денег во времени. Концепция такой оценки базируется на том, что стоимость денег с течением времени изменяется с учетом нормы прибыли, сложившейся на финансовом рынке, в качестве которой выступает ставка ссудного процента или норма доходности по государственным ценным бумагам.
Грошова маса-сукупність всіх грошових коштів, що знаходяться в господарстві в готівковій і безготівковій формах, що забезпечує обіг товарів і послуг в народному господарстві.
У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої відносяться грошові кошти, реально обслуговують господарський оборот, і пасивна частина, що включає грошові накопичення, залишки на рахунках, які потенційно можуть служити розрахунковими коштами. Особливе місце в структурі грошової маси займають так звані "квазіденьги" (від латинського "quasi" - ніби, майже), тобто грошові кошти на строкових рахунках, ощадних вкладах, депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, які вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов'язання.
Сукупність готівки (металеві гроші і банкноти) і грошей для безготівкових розрахунків в центральному банку (безстрокові вклади) становить гроші центрального банку. Їх називають також монетарною або грошовою базою, так як вони визначають сумарну грошову масу в народному господарстві.
Грошова маса, якою володіє народне господарство для здійснення операцій обміну і платежу, залежить від пропозиції грошей банківського сектора і від попиту на гроші, тобто прагнення установ небанківського сектора мати у себе певну грошову суму у вигляді готівки або вкладів до запитання
Пропозиція і попит на гроші визначають, в основному, обсяг і кон'юнктуру грошового ринку.
Большинство хозяйственных операций (приобретение основных средств, покупка/продажа ценных бумаг, лизинг, получение/погашение банковских кредитов, анализ инвестиционных проектов и др.) порождают денежные потоки. Осуществление этих операций сопровождается множеством выплат и поступлений денежных средств, образуя денежный поток, распределенный во времени.
В связи с этим в процессе управления финансами предприятия возникает необходимость в проведении специальных расчетов, связанных с движением денежных потоков в различные периоды времени. Ключевую роль в этих расчетах играет оценка стоимости денег во времени. Концепция такой оценки базируется на том, что стоимость денег с течением времени изменяется с учетом нормы прибыли, сложившейся на финансовом рынке, в качестве которой выступает ставка ссудного процента или норма доходности по государственным ценным бумагам.