Известно, что эластичность спроса по цене равна -1,8. рост цены составил 23%. эластичность спроса по доходу равна 2,5. на сколько процентов должен возрасти доход, чтобы спрос остался неизменным?
Найдем сумму, которую банк может выдать в виде ссуды. Для этого сначала вычислим величину заемного капитала банка. Она равна разнице между заемным и собственным капиталом банка – 800 млн. ден. ед. В связи с тем, что норма обязательных резервов распространяется только на заемный капитал и равна 10%, величина обязательных резервов составит 80 млн. ден. ед. (10% от 800 млн. ден. ед.). Очевидно, что величина ссуды, которую может выдать банк, складывается из собственного и заемного капитала за вычетом обязательных резервов:
200+800-80=920 млн. ден. ед.
Найдем валовую прибыль банка, полагая, что банку удалось разместить всю сумму ссудного капитала, по формуле:
Рб.вал = rссуд - rзаем,
где Рб.вал – валовая прибыль банка;
rссуд – процент, полученный за ссуду;
rзаем – процент, выплачиваемый за вклад.
Рб.вал.=0,06 х 920 - 0,05 х 800 = 15,2 млн. ден. ед.
Вычтя из валовой прибыли банка его административно-технические издержки (0,2 млн. ден. ед.), получим чистую прибыль банка:
Рб.чист = Рб.вал - Иб,
где Иб – административно-технические издержки банка.
Рб.чист = 15,2 - 0,2 = 15 млн. ден. ед.
Зная величину собственного капитала банка (200 млн. ден. ед.), найдем норму банковской прибыли по формуле:
Первинна структура — послідовність амінокислот у пептидному ланцюжку. Вторинна структура — регулярні підструктури (наприклад альфа-спіралі і бета-листи), які визначаються локально, таким чином що в одній молекулі білка зазвичай існує багато подібних структурних елементів (мотивів).
Вторинна структура:
Найпоширеніші типи вторинної структури білків включають α-спіралі та β-листи: α-спіралі — щільні витки навколо довгої осі структури, один виток становлять 4 амінокислотних залишки, спіраль стабілізована водневими зв'язками між атомами H і O пептидних груп, віддалених одна від одної на 4 ланки.
Третинна структура:
Тривимірна структура єдиної білкової молекули, просторове розташування вторинних структур. Четвертинна структура — комплекс кількох молекул білка або поліпептидних ланцюжків, який зазвичай називають білком у цьому контексті, що функціонують разом у складі білкового комплексу.
Четвертинна структура:
Структура, що виникає в результаті взаємодії кількох білкових молекул, названих в даному контексті субодиницями. Повна структура кількох поєднаних субодиниць, що разом виконують спільну функцію, називається білковим комплексом.
Объяснение:
Найдем сумму, которую банк может выдать в виде ссуды. Для этого сначала вычислим величину заемного капитала банка. Она равна разнице между заемным и собственным капиталом банка – 800 млн. ден. ед. В связи с тем, что норма обязательных резервов распространяется только на заемный капитал и равна 10%, величина обязательных резервов составит 80 млн. ден. ед. (10% от 800 млн. ден. ед.). Очевидно, что величина ссуды, которую может выдать банк, складывается из собственного и заемного капитала за вычетом обязательных резервов:
200+800-80=920 млн. ден. ед.
Найдем валовую прибыль банка, полагая, что банку удалось разместить всю сумму ссудного капитала, по формуле:
Рб.вал = rссуд - rзаем,
где Рб.вал – валовая прибыль банка;
rссуд – процент, полученный за ссуду;
rзаем – процент, выплачиваемый за вклад.
Рб.вал.=0,06 х 920 - 0,05 х 800 = 15,2 млн. ден. ед.
Вычтя из валовой прибыли банка его административно-технические издержки (0,2 млн. ден. ед.), получим чистую прибыль банка:
Рб.чист = Рб.вал - Иб,
где Иб – административно-технические издержки банка.
Рб.чист = 15,2 - 0,2 = 15 млн. ден. ед.
Зная величину собственного капитала банка (200 млн. ден. ед.), найдем норму банковской прибыли по формуле:
Рбанк = Рб.чист х 100/Ксоб,
где Ксоб – собственный капитал банка.
Рбанк = 15 х 100/200 = 7,5%.
Рівні структури білків:
1)Первинна структура
2)Вторинна структура
3)Третинна структура
4)Четвертинна структура
Первинна структура:
Первинна структура — послідовність амінокислот у пептидному ланцюжку. Вторинна структура — регулярні підструктури (наприклад альфа-спіралі і бета-листи), які визначаються локально, таким чином що в одній молекулі білка зазвичай існує багато подібних структурних елементів (мотивів).
Вторинна структура:
Найпоширеніші типи вторинної структури білків включають α-спіралі та β-листи: α-спіралі — щільні витки навколо довгої осі структури, один виток становлять 4 амінокислотних залишки, спіраль стабілізована водневими зв'язками між атомами H і O пептидних груп, віддалених одна від одної на 4 ланки.
Третинна структура:
Тривимірна структура єдиної білкової молекули, просторове розташування вторинних структур. Четвертинна структура — комплекс кількох молекул білка або поліпептидних ланцюжків, який зазвичай називають білком у цьому контексті, що функціонують разом у складі білкового комплексу.
Четвертинна структура:
Структура, що виникає в результаті взаємодії кількох білкових молекул, названих в даному контексті субодиницями. Повна структура кількох поєднаних субодиниць, що разом виконують спільну функцію, називається білковим комплексом.