ответ на этот вопрос на удивление прост. оглянитесь вокруг, и вы заметите, что наша жизнь состоит из потребностей. мы все постоянно чего-то хотим; самые простые наши потребности — еда, питье, одежда, жилье. более сложные перечислить труднее, потому что их много, но можно примеры: телевизоры, автомобили, развлечения. естественно, что у разных людей и желания — различны.
а теперь попробуем взглянуть на это чуть-чуть глубже. есть веши, в которых нуждается не один человек или отдельная
семья, а гораздо большие группы людей. например, городу нужен общественный транспорт. или стране необходима система образования, чтобы учиться мог каждый ее житель. или заводу по производству автомобилей нужен металл, резина, стекло, пластмасса и многое другое. следовательно, потребности вообще разнообразны. попробуем как-то упорядочить их — в науке это называется классификацией (см. 1.1).
вернемся к вопросу, сформулированному в названии параграфа. нужна для удовлетворения разнообразных потребностей.
а теперь подумаем о возможностях удовлетворения этих разнообразных потребностей. в они называются ресурсами. чтобы купить телевизор, нужны деньги. чтобы построить новый дом, нужны материалы: камень, дерево, цемент и техника: подъемные краны, экскаваторы. чтобы произвести бензин для автомобилей, нужна нефть.
важно понять: ресурсы в ограничены. это значит, что рано или поздно и для отдельного человека, и для завода, и для города, и для страны в целом возникает проблема: целей и способов употребления ограниченных ресурсов гораздо больше, чем позволяют наши возможности. иначе говоря, одни потребности мы можем удовлетворить, а другие нет. нужно сделать выбор, а это означает, что придется отказаться от многого ради того, что в настоящий момент мы считаем более важным.
Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.
Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.
Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).
На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.
Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку.
ответ на этот вопрос на удивление прост. оглянитесь вокруг, и вы заметите, что наша жизнь состоит из потребностей. мы все постоянно чего-то хотим; самые простые наши потребности — еда, питье, одежда, жилье. более сложные перечислить труднее, потому что их много, но можно примеры: телевизоры, автомобили, развлечения. естественно, что у разных людей и желания — различны.
а теперь попробуем взглянуть на это чуть-чуть глубже. есть веши, в которых нуждается не один человек или отдельная
семья, а гораздо большие группы людей. например, городу нужен общественный транспорт. или стране необходима система образования, чтобы учиться мог каждый ее житель. или заводу по производству автомобилей нужен металл, резина, стекло, пластмасса и многое другое. следовательно, потребности вообще разнообразны. попробуем как-то упорядочить их — в науке это называется классификацией (см. 1.1).
вернемся к вопросу, сформулированному в названии параграфа. нужна для удовлетворения разнообразных потребностей.
а теперь подумаем о возможностях удовлетворения этих разнообразных потребностей. в они называются ресурсами. чтобы купить телевизор, нужны деньги. чтобы построить новый дом, нужны материалы: камень, дерево, цемент и техника: подъемные краны, экскаваторы. чтобы произвести бензин для автомобилей, нужна нефть.
важно понять: ресурсы в ограничены. это значит, что рано или поздно и для отдельного человека, и для завода, и для города, и для страны в целом возникает проблема: целей и способов употребления ограниченных ресурсов гораздо больше, чем позволяют наши возможности. иначе говоря, одни потребности мы можем удовлетворить, а другие нет. нужно сделать выбор, а это означает, что придется отказаться от многого ради того, что в настоящий момент мы считаем более важным.
Відповідь:
ндіюсь до Пояснення:
Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.
Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.
Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).
На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.
Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку.