Какое влияние на предложение могут оказать ожидания производителя по поводу увеличения в будущем количества фирм в данной отрасли? Привести словесное и графическое объяснение.
Данные внешэкономбанка свидетельствуют о приросте российского ввп на 0,1% в третьем квартале относительно второго. «как и ожидалось, спад, длившийся последние восемь кварталов с середины 2014 года, подошёл к концу в третьем квартале, - говорит главный банка андрей клепач в пресс-релизе. – за этот период потеряла около пяти процентов». к аналогичному выводу пришли в министерстве развития и в европейском банке реконструкции и развития. несмотря на позитивные проявления, российская выйдет из 2016 года в состоянии рецессии на 0,5-0,6%, считают в ебрр. и в прогнозах на будущее говорится только о незначительном росте. в 2017 году ожидается рост на уровне 1,2%, говорится в докладе, представленном на этой неделе главным ебрр сергеем гуриевым. «если россия преодолеет изоляцию и проведет структурные реформы, мы можем ожидать более быстрого роста, но это не то, чего рынок ожидает в обозримом будущем», - сказал он на презентации доклада, пишет газета «ведомости».центральный банк — государственное кредитное учреждение, наделенное функциями эмиссии денег и регулирования всей кредитно-банковской системы. центральный банк — основное звено национальной кредитно-банковской системы. главная функция центрального банка — эмиссия национальных денег и обеспечение устойчивости их покупательной способности.
Объяснение:Системні недоліки української енергетики в опалювальний сезон 2014/2015 рр.стали подвійним ударом для споживачів енергоресурсів. Не тільки через війну дисбаланс в енергосистемі між виробництвом електроенергії і попитом досяг критичного рівня. Війна на Сході України і окупація Криму кристалізували проблеми, які не вирішувалися десятиліттями і врешті-решт знову призвели до віялових відключень споживачів електроенергії. На цьому тлі на енергоринку України починає розгортатися криза неплатежів.
Проблеми з поставками енергетичного палива становлять загрозу енергетичній безпеці країни давно. Розгнівані шахтарі під будівлею уряду України 28 січня підтвердили це. Їм все одно, хто винен у їх запрограмованому безробітті-коаліція, парламент, уряд, олігархи. Вони за своє, за те, що їх турбує.
Але боляче не тільки шахтарям-всій країні. І через стан сучасної енергетики теж. Сьогоднішню ситуацію можна порівняти з початком 90-х років минулого століття, коли енергосистема України через тотальну кризу неплатежів перебувала на межі розвалу. Хоча вугільні об'єднання тоді (і ще минулого року) отримували мільярдні державні дотації, а імпортований природний газ, у тому числі для енергогенерації, коштував на порядок дешевше. А структурні диспропорції електроенергетичного балансу України нівелювалися паралельною роботою з енергосистемою на той час.
Сьогодні сприйняття та усвідомлення українським суспільством ситуації в енергетиці країни, зокрема в електроенергетиці, кардинально змінюється. Стає зрозуміло, що енергосистема України знову на межі розбалансування. Але і надзвичайний стан в енергетиці не може тривати нескінченно. Зрештою, в процесі реформ структурні диспропорції енергетичного балансу країни повинні бути усунені.
ответ: незрозумілий
Объяснение:Системні недоліки української енергетики в опалювальний сезон 2014/2015 рр.стали подвійним ударом для споживачів енергоресурсів. Не тільки через війну дисбаланс в енергосистемі між виробництвом електроенергії і попитом досяг критичного рівня. Війна на Сході України і окупація Криму кристалізували проблеми, які не вирішувалися десятиліттями і врешті-решт знову призвели до віялових відключень споживачів електроенергії. На цьому тлі на енергоринку України починає розгортатися криза неплатежів.
Проблеми з поставками енергетичного палива становлять загрозу енергетичній безпеці країни давно. Розгнівані шахтарі під будівлею уряду України 28 січня підтвердили це. Їм все одно, хто винен у їх запрограмованому безробітті-коаліція, парламент, уряд, олігархи. Вони за своє, за те, що їх турбує.
Але боляче не тільки шахтарям-всій країні. І через стан сучасної енергетики теж. Сьогоднішню ситуацію можна порівняти з початком 90-х років минулого століття, коли енергосистема України через тотальну кризу неплатежів перебувала на межі розвалу. Хоча вугільні об'єднання тоді (і ще минулого року) отримували мільярдні державні дотації, а імпортований природний газ, у тому числі для енергогенерації, коштував на порядок дешевше. А структурні диспропорції електроенергетичного балансу України нівелювалися паралельною роботою з енергосистемою на той час.
Сьогодні сприйняття та усвідомлення українським суспільством ситуації в енергетиці країни, зокрема в електроенергетиці, кардинально змінюється. Стає зрозуміло, що енергосистема України знову на межі розбалансування. Але і надзвичайний стан в енергетиці не може тривати нескінченно. Зрештою, в процесі реформ структурні диспропорції енергетичного балансу країни повинні бути усунені.