кто знает,или хотябы на то,что можете.Буду очень благодарна Визначити залишкову вартість машини і річну норму амортизації, якщо відомо, що її початкова вартість 700 тис. грн., амортизаційний період 8 років, щорічні амортизаційні відрахування 8750 грн, ліквідаційна вартість машини 26000 грн

Визначити залишкову вартість машини і річну норму амортизації, якщо відомо, що її початкова вартість 700 тис. грн., амортизаційний період 8 років, щорічні амортизаційні відрахування 8750 грн, ліквідаційна вартість машини 26000 грн

7.4. Розрахувати коефіцієнти оборотності і завантаження оборотних засобів, а також тривалість обороту, використовуючи дані:

а) річна сума реалізації послуг, млн.. грн. – 8,0;

б) норматив власних оборотних коштів, млн.. грн.:

на 1.01 планового року 0,82;

на 1.04 планового року 0,83;

на 1.07 планового року 0,84;

на 1.10 планового року 0,84;

на 1.01 наступного року 0,85.

Туристичне підприємство здійснює прискорену амортизацію активної частини основних фондів, зокрема, нових автобусів. Визначити, яким методом краще нараховувати цю амортизацію (методом зменшуваного залишку або кумулятивним методом), якщо початкова вартість автобусу 1000 тис. грн, а нормативний строк служби автотранспортного засобу 5 років.

Середньооблікова чисельність працівників за звітний період склала 400 чоловік. На протязі року прийнято на роботу 30 чоловік, звільнено 45 чоловік, в тому числі за порушення трудової дисципліни 17 чоловік, за власним бажанням 15 чоловік. Визначити коефіцієнти прийому, вибуття та плинності кадрів

Визначити розмір доходу від реалізації тур продукту, розмір чистого доходу від реалізації та розмір валового прибутку, якщо за місяць було реалізовано 5 турів за ціною 520 грн., 3 тури за ціною 900 грн., 6 турів за ціною 750 грн., 2 тури за ціною 1200 грн. Крім того реалізовано 2 тури іноземним туристам за ціною 1000 грн., розрахунок яких здійснювався за межами України по безготівковому розрахунку. Загальна собівартість реалізованого тур продукту становить 6630 грн.

. Сума виручки туроператора від надання основних і додаткових послуг складає 15030 тис. грн.

Вартість послуг підприємств з виробництва туристичних продуктів і послуг -12030 тис. грн.

Доходи від фінансової діяльності - 100 тис. грн., доходи від іншої операційної діяльності - 120 тис. грн.

Умовно-постійні витрати туроператора - 1820 тис. грн.

Сума обов’язкових платежів з прибутку - 50 тис. грн.

Визначити чистий доход підприємства і чистий прибуток від фінансово-господарської діяльності, рівень маржі туроператора та рівень рентабельності у відсотках від чистого доходу підприємства.

Сума виручки туроператора від надання основних і додаткових послуг складає 45090 тис. грн.

Вартість послуг підприємств з виробництва туристичних продуктів і послуг -36090 тис.грн.

Доходи від фінансової діяльності - 300 тис. грн., доходи від іншої операційної діяльності - 360 тис. грн.

Умовно-постійні витрати туроператора - 5460 тис. грн.

Сума обов’язкових платежів з прибутку – 150 тис. грн.

Визначити чистий доход підприємства і чистий прибуток від фінансово-господарської діяльності, рівень маржі туроператора та рівень рентабельності у відсотках від чистого доходу підприєм

. Туроператор «Релакс» у 2020 році затратив на рекламу туристичних путівок до Чехії 95400 грн.

Доход, що отримано від продажу турів у 2020 р., складає 994600 грн., у тому числі прибуток – 94200 грн. За цей період було реалізовано 46 путівок, тривалість кожної 9 туроднів.

Розрахувати показник рентабельності та економічної ефективності реклами.

Qd = a−bp

Edp = −b∗50/100   -0,8 = −0,5b   b=1,6   Qd=a−1,6p   В точке с единичной эластичностью объем продаж сократился на 20%, значит это 80 (100*0,20) пар обуви, получаем, что а=180.   Qd=180−1,6p   Спрос неэластичен (0.8<1), значит, для максимизации выручки следует увеличивать цену. Аналитически выводим новую цену :
bp=Q
Q=a-bp
Q=a-Q
2Q=a
Q=a/2 = 180/2 = 90   Q=90   Подставляем в функцию спроса:   90=180-1,6р   1,6р=90   p=56,25   56,25-50 = 6,25 ед., т.е. с целью максимизации выручки увеличиваем цену товара на 6,25 ед . Именно при этой цене выручка будет максимальной. Если поднимать цену выше, спрос на него упадет очень сильно.  

Федера́льная резе́рвная систе́ма (Federal Reserve System, ФРС, Федеральный резерв, FED) —  специально созданное 23 декабря 1913 года независимое федеральное агентство для выполнения функций центрального банка и осуществления централизованного контроля над коммерческой банковской системой Соединённых Штатов Америки.В ФРС входят 12 федеральных резервных банков, расположенных в крупнейших городах, около трёх тысяч коммерческих так называемых банков-членов, назначаемый президентом Совет управляющих, Федеральный комитет по операциям на открытом рынке и консультационные советы. Основанием для создания является Закон о Федеральном резерве. В управлении ФРС определяющую роль играет государство, хотя форма собственности капитала является частной — акционерная с особым статусом акций.

С точки зрения управления, ФРС является независимым органом в правительстве США. Как национальный центральный банк, ФРС получает полномочия от Конгресса США. Независимость в работе обеспечивается тем, что принимаемые решения о кредитно-денежной политике не должны быть одобрены президентом США или кем-либо иным из исполнительной или законодательной ветвей власти. ФРС не получает финансирование от Конгресса. Срок полномочий членов Совета управляющих Федеральной резервной системы охватывает несколько сроков президентских полномочий и членов Конгресса. В то же время ФРС подконтрольна Конгрессу, который часто анализирует деятельность ФРС и может изменить обязанности ФРС законодательным образом.

С 2006 по 2014 год пост председателя совета управляющих ФРС занимал Бен Бернанке. В феврале 2014 года его сменила Джанет Йеллен, которая в течение двух лет работала его заместителем. С 5 февраля 2018 года главой Федеральной резервной системы является Джером Пауэлл.

История ФРС

Первым учреждением, выполнявшим функции центрального банка США, был Первый банк Соединённых Штатов, созданный Александром Гамильтоном в 1791 году. Его полномочия не были продлены в 1811 году. В 1816 году был образован Второй банк Соединённых Штатов; его полномочия не были продлены в 1836 после того, как он стал объектом критики со стороны президента Эндрю Джексона. С 1837 по 1862 годы центрального банка формально не существовало. Это время называют «эрой свободных банков» в США. С 1862 до 1913 года в США по соответствующему закону действовала система национальных банков. Серия банковских паник — в 1873, 1893 и 1907 годах, — создала серьёзный с на создание централизованной банковской системы.

Хронология центральных банков США:

1791 — 1811: Первый банк Соединённых Штатов

1811 — 1816: Центральный банк отсутствовал

1816 — 1836: Второй банк Соединённых Штатов

1837 — 1862: «Эра свободных банков»

1863 — 1913: Национальные банки

1913 — настоящее время: Федеральная резервная система.

Создание третьего центрального банка

В течение последней четверти XIX века и начала XX века экономика США через череду финансовых паник. Главным импульсом к созданию третьего центрального банка стала банковская паника 1907 года. Многие экономисты и сторонники Федеральной резервной системы утверждали, что предыдущие системы обладали двумя основными недостатками: «не эластичной» валютой и недостатком ликвидности.

Вторая Гаагская конференция 2 (15) июня по 5 (18) октября 1907 года одобрила идею министра финансов России С.Ю.Витте о создании Международной валютной федеральной системы, чтобы обеспечить торговые и финансовые сношения между странами мира, основанные на наднациональной денежной единице, привязанной к золотому стандарту. В том же году представители 48 государств на заседании в Париже утвердили процедуру создания Международной финансовой системы с золотым пулом, в который каждая страна должна была внести определённую массу золота. Местом хранения мирового золота выбрали Нью-Йорк. Свои обязательства по отправке золота выполнили только Российская империя и Китай. Из России за океан было вывезено 48,6 тонны золота в 1908-1913 годах. Китайское золото вывозилось до свержения последнего правителя династии Цин в 1911 году.

В 1908 году, после финансового кризиса 1907 года, Конгресс принял акт Олдрича-Вриланда, по которому создавалась Национальная денежная комиссия с целью проработки возможных вариантов денежной и банковской реформы.