маємо функцію споживання С=115+0.75Y. Визначити:1)граничну схильність до споживання;2)шраничну схильність до заощадження;3) обсяги споживання і заощадження, якщо дохід у розпорядженні дорівнює 2800 грн.; 4)середню схильність до споживання; 5) середню схильність до заощадження.
в условиях централизованного государственного воздействия на в нашей стране наряду с предприятиями - монополистами в машиностроении, приборостроении и других отраслях народного хозяйства сформировались так называемые естественные монополии, функционирующие как на федеральном уровне (транспортировка газа по , железнодорожные перевозки и так и в пределах отдельно взятого региона, города, района и населенного пункта (местные системы электроснабжения, газоснабжения, водоснабжения и т. сложилась такая ситуация, когда крупные предприятия-монополисты и естественные монополии практически всегда имели и имеют до сих пор потенциальную возможность своими антирыночными действиями не только создавать кризисные явления в , но и всячески дискредитировать саму политику проведения рыночных реформ. в странах с развитой рыночной такие действия хозяйствующих субъектов давно уже подвергаются ограничительному и регулирующему воздействию со стороны государства. в нашей стране в этом направлении делаются пока только первые шаги. созданы законодательная база, соответствующие федеральные и территориальные антимонопольные органы по , ограничению и пресечению монополистической деятельности и недобросовестной конкуренции субъектов республиканского и местных товарных рынков. непосредственному ограничительному и регулирующему воздействию со стороны специально созданных федеральных служб россии подвергаются также естественные монополии в области связи, транспорта и энергетики.
У Стародавній Греції під словом «економіка» розуміли ведення домашнього господарства, яким керує господар або найнята ним людина. У центрі економічних процесів завжди перебували власники, виробники, посередники. Від їхнього господарювання залежав добробут тисяч громадян.
Минали століття й епохи. Поняття «економіка» набуло дещо іншого сенсу, але суть його залишалася, змінювались лише масштаби, які воно охоплювало. Тепер, говорячи про економіку, ми маємо на увазі не тільки домашнє, а й суспільне, національне і світове господарство. Незрівнянно складнішими стали процеси виробництва, удосконалились системи посередництва і торгівлі.
Не змінилося одне — у центрі всього, що відбувається, конкретні люди та їхні потреби, які є рушіями розвитку цивілізацій. Саме потреби в усі віки змушували людей долати величезні відстані у пошуках нових земель і ринків збуту, освоювати незвідані території. Саме потреби були й залишаються головним стимулом розвитку науки і техніки, дають поштовх для розквіту культури та освіти.
Кожен з нас прагне мати життя якомога краще. Та зробити це не так уже й легко. З давніх-давен цю проблему люди вирішували по-різному. Одні обмежувались найне-обхіднішими речами, інші силою або обманом відбирали це у своїх ближніх, треті вдосконалювали виробництво, робили винаходи, відкривали нові джерела прибутку, освоювали нові території, оволодівали новими промислами.
Наука і технології досягли надзвичайно високого рівня розвитку, але навіть його недостатньо для задоволення усіх потреб людства. Саме тому надзвичайно великого значення набуває вивчення економіки, знання якої може до досягти того рівня добробуту, якого ми прагнемо.