На основе исходных данных определить амортизацию и состояние государственного бюджета: ВНП = 1100, потребление домашних хозяйств = 560, чистые инвестиции частного сектора = 210, государственные закупки товаров и услуг = 170, прямы налоги = 65, косвенные налоги = 34, субвенции 45, экспорт = 330, импорт 250.
1.1. Структура имущества и источники его формирования
Показатель Значение показателя Изменение за анализируемый период
в тыс. руб. в % к валюте баланса тыс. руб.
(гр.6-гр.2) ± %
((гр.6-гр.2) : гр.2)
31.12.2015 31.12.2016 31.12.2017 31.12.2018 31.12.2019 на начало
анализируемого
периода
(31.12.2015) на конец
анализируемого
периода
(31.12.2019)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Актив
1. Внеоборотные активы 1 883 705 1 980 974 6 418 308 9 590 636 18 818 719 7,3 29,2 +16 935 014 +10 раз
в том числе:
основные средства 1 144 873 302 248 248 753 241 399 7 775 127 4,4 12,1 +6 630 254 +6,8 раза
нематериальные активы 3 353 3 653 2 711 14 881 68 161 <0,1 0,1 +64 808 +20,3 раза
2. Оборотные, всего 24 060 610 28 404 067 24 799 692 47 575 622 45 523 022 92,7 70,8 +21 462 412 +89,2
в том числе:
запасы 800 217 800 924 945 317 1 371 705 1 876 932 3,1 2,9 +1 076 715 +134,6
дебиторская задолженность 15 065 072 14 855 818 12 438 165 10 548 676 11 019 898 58,1 17,1 -4 045 174 -26,9
денежные средства и кратко финансовые вложения 8 162 804 12 729 629 11 408 002 35 649 452 32 617 349 31,5 50,7 +24 454 545 +4 раза
Пассив
1. Собственный капитал 3 645 110 4 159 709 5 626 672 8 507 236 12 826 056 14 19,9 +9 180 946 +3,5 раза
2. Долго обязательства, всего 6 349 695 7 803 917 2 774 183 21 000 000 20 000 000 24,5 31,1 +13 650 305 +3,1 раза
в том числе:
заемные средства 6 349 695 7 803 917 2 254 403 21 000 000 20 000 000 24,5 31,1 +13 650 305 +3,1 раза
3. Кратко обязательства*, всего 15 949 510 18 421 415 22 817 145 27 659 022 31 515 685 61,5 49 +15 566 175 +97,6
в том числе:
заемные средства 481 152 – – 30 690 1 028 898 1,9 1,6 +547 746 +113,8
Валюта баланса 25 944 315 30 385 041 31 218 000 57 166 258 64 341 741 100 100 +38 397 426 +148
Объяснение:
Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).
Це явище було помічене давно вченими-економістами, особливо коли почастішали періодичні економічні кризи – торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни (насамперед Англію), а згодом набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.
Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.