1Для того, щоб не помилитися, краще розрахувати правильну кількість петель для набору шляхом визначення щільності в'язання.
Для цього слід зв'язати тими спицями та нитками, що були обрані для даного виробу, зразок візерунка розміром 10х10 см. Звичайна шкільна лінійка або сантиметрова стрічка буде відмінним помічником в вимірах. Потім виміряти скільки петель по ширині (зазвичай в розтягнутому або робочому стані) і скільки рядів в довжину вийшло зв'язати в цих 10 сантиметрах. Це і буде індивідуальна щільність, за до якої тепер буде набагато легше розрахувати скільки саме петель потрібно набрати.
2)Если изделие вяжется самостоятельно, то первым делом отпаривается сама пряжа. Особенно, если ее используют повторно после роспуска предыдущей вещи. Это необходимо для выравнивания слежавшейся нити. Затем вяжется контрольный образец и также отпаривается. Это необходимо для того, чтобы понять, как поведет себя пряжа в готовом изделии.Рукава предварительно сметываем, друг с другом, чтобы они были одинакового размера. Если вязка чулочная – соединяем близко к краю, чтобы деталь не сворачивалась в трубочку. Перед и спинку сметываем отдельно, сложив вдвое по вертикальному сгибу. Аккуратно отпариваем, не касаясь вертикального сгиба.
Утюг осторожно держим на весу. Ни в коем случае утюгомне разглаживать трикотаж, не надавливать на него, как в случае с обычной тканью. Это приведет к деформации. Марля должна быть постоянно влажной. Во время отпаривания ее можно увлажнять несколько раз. Отпаренные вязаные детали не высушивать утюгом до конца. По окончании ВТО они должны быть слегка влажными и высохнуть самостоятельно.
Если пряжа неустойчивая, структура вязки рыхлая, то детали будущего изделия необходимо приколоть нержавеющими булавками к выкройке на ткани. Прикладываем бумажную выкройку к отрезу ткани, обводим контур несмываемым маркером. Затем к контурам выкройки прикалываем детали вязаной вещи.После сборки изделия – также слегка отпариваем его через влажную ткань или марлю, держа утюг на весу. Особое внимание уделяем швам и складкам.
Те же правила отпаривания относятся к готовым вязаным изделиям. Их также предварительно раскладывают на гладильной доске, разглаживая рукой вмятины и заломы. Отпаривают через влажную марлю, при утюга с паром. Утюг держать над поверхностью изделия.
Ни в коем случае нельзя отпаривать резинку, она растягивается и теряет форму
Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).
Це явище було помічене давно вченими-економістами, особливо коли почастішали періодичні економічні кризи – торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни (насамперед Англію), а згодом набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.
Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.
Объяснение:
1Для того, щоб не помилитися, краще розрахувати правильну кількість петель для набору шляхом визначення щільності в'язання.
Для цього слід зв'язати тими спицями та нитками, що були обрані для даного виробу, зразок візерунка розміром 10х10 см. Звичайна шкільна лінійка або сантиметрова стрічка буде відмінним помічником в вимірах. Потім виміряти скільки петель по ширині (зазвичай в розтягнутому або робочому стані) і скільки рядів в довжину вийшло зв'язати в цих 10 сантиметрах. Це і буде індивідуальна щільність, за до якої тепер буде набагато легше розрахувати скільки саме петель потрібно набрати.
2)Если изделие вяжется самостоятельно, то первым делом отпаривается сама пряжа. Особенно, если ее используют повторно после роспуска предыдущей вещи. Это необходимо для выравнивания слежавшейся нити. Затем вяжется контрольный образец и также отпаривается. Это необходимо для того, чтобы понять, как поведет себя пряжа в готовом изделии.Рукава предварительно сметываем, друг с другом, чтобы они были одинакового размера. Если вязка чулочная – соединяем близко к краю, чтобы деталь не сворачивалась в трубочку. Перед и спинку сметываем отдельно, сложив вдвое по вертикальному сгибу. Аккуратно отпариваем, не касаясь вертикального сгиба.
Утюг осторожно держим на весу. Ни в коем случае утюгомне разглаживать трикотаж, не надавливать на него, как в случае с обычной тканью. Это приведет к деформации. Марля должна быть постоянно влажной. Во время отпаривания ее можно увлажнять несколько раз. Отпаренные вязаные детали не высушивать утюгом до конца. По окончании ВТО они должны быть слегка влажными и высохнуть самостоятельно.
Если пряжа неустойчивая, структура вязки рыхлая, то детали будущего изделия необходимо приколоть нержавеющими булавками к выкройке на ткани. Прикладываем бумажную выкройку к отрезу ткани, обводим контур несмываемым маркером. Затем к контурам выкройки прикалываем детали вязаной вещи.После сборки изделия – также слегка отпариваем его через влажную ткань или марлю, держа утюг на весу. Особое внимание уделяем швам и складкам.
Те же правила отпаривания относятся к готовым вязаным изделиям. Их также предварительно раскладывают на гладильной доске, разглаживая рукой вмятины и заломы. Отпаривают через влажную марлю, при утюга с паром. Утюг держать над поверхностью изделия.
Ни в коем случае нельзя отпаривать резинку, она растягивается и теряет форму
Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).
Це явище було помічене давно вченими-економістами, особливо коли почастішали періодичні економічні кризи – торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни (насамперед Англію), а згодом набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.
Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.